НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Depressaria depressana
Fabricius, 1775 - Міль зонтична
Синонім
- Pyralis depressana Fabricius, 1775
- Haemilis depressella (Fabricius, 1798)
- Tinea depressana Fabricius, 1775
- Tinea depressella Fabricius, 1798
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Вид-шкідник сільського господарства
Вид-шкідник сільського господарства
Примітки
Детально
Шкідник зонтичних овочевих культур. Трапляється повсюдно. Пошкоджує насінники моркви, кропу, петрушки, селери, пастернаку, фенхелю, кмину, анісу та інших зонтичних рослин. Метелик з розмахом крил 14-18 мм. Передні крила темно-коричневі з червонуватим переднім краєм, задні крила сірі. Голова й передньоспинка блідо-жовті. Яйце 0,5 мм, овальне, спочатку блідо-зелене, надалі світло-помаранчеве. Гусениця 10-13 мм, темно-жовта з червонувато-бурим відтінком, проміжки між сегментами світло-зелені; тіло вкрите білими щитками, що несуть один-два волоски. Лялечка завдовжки 6 мм, темно-бура, у прозорому павутинному коконі. Зимують метелики у тріщинах кори, щілинах будівель та інших укриттях. Літ починається наприкінці травня і продовжується у червні. Зазвичай у цей час насінники зонтичних культур перебувають у фазі бутонізації. Самка відкладає яйця на бутони, квітки й квітконіжки. Плодючість становить 100–120 яєць. Гусениці відроджуються на Поліссі наприкінці червня, у Лісостепу й степу — у середині червня, і впродовж 18-20 діб об'їдають бутони, квітки, квітконіжки й обплітають промені зонтиків павутинням. Рідше пошкоджують недостигле насіння й листя. Завершивши розвиток, гусениці заляльковуються в павутинному коконі в зонтиках, обплетених павутиною. Наприкінці липня — у серпні вилітають метелики і невдовзі переходять на зимівлю. За рік розвивається одна генерація. Насінники пастернаку, кмину, рідше моркви, а також борщівника та інших дикорослих зонтичних рослин пошкоджує також кминова міль (Depressaria daucella Den. et Schiff.), за особливостями розвитку й шкодочинністю близька до зонтичної молі. Гусениць і лялечок молей заражають понад 35 видів ендопаразитів, найефективніші серед яких іхневмоніди — Pristomerus orbitalis Holmgr., Itoplectis maculator F., Itoplectis alternans Grav., Pimpla contemplator Müll., Pimpla sputator Grav., Depressaria deressella Hbn., Trictistus lativentris F., з евлофід — Pediobius facialis Gir., мухи-тахіни — Actia crassinervis Mg., Pseudoperichaeta insidiosa R.D. Своєчасне збирання і швидкий обмолот насінників, що сприяє знищенню гусениць і лялечок шкідників. Боротьба зі шкідниками поблизу насіннєвих ділянок. У період утворення зонтиків і бутонізації, при ураженні понад 10% рослин і чисельності, що перевищує 3-4 гусениці на одну рослину рекомендується обробка біопрепаратами або інсектицидами.
Шкідник зонтичних овочевих культур. Трапляється повсюдно. Пошкоджує насінники моркви, кропу, петрушки, селери, пастернаку, фенхелю, кмину, анісу та інших зонтичних рослин. Метелик з розмахом крил 14-18 мм. Передні крила темно-коричневі з червонуватим переднім краєм, задні крила сірі. Голова й передньоспинка блідо-жовті. Яйце 0,5 мм, овальне, спочатку блідо-зелене, надалі світло-помаранчеве. Гусениця 10-13 мм, темно-жовта з червонувато-бурим відтінком, проміжки між сегментами світло-зелені; тіло вкрите білими щитками, що несуть один-два волоски. Лялечка завдовжки 6 мм, темно-бура, у прозорому павутинному коконі. Зимують метелики у тріщинах кори, щілинах будівель та інших укриттях. Літ починається наприкінці травня і продовжується у червні. Зазвичай у цей час насінники зонтичних культур перебувають у фазі бутонізації. Самка відкладає яйця на бутони, квітки й квітконіжки. Плодючість становить 100–120 яєць. Гусениці відроджуються на Поліссі наприкінці червня, у Лісостепу й степу — у середині червня, і впродовж 18-20 діб об'їдають бутони, квітки, квітконіжки й обплітають промені зонтиків павутинням. Рідше пошкоджують недостигле насіння й листя. Завершивши розвиток, гусениці заляльковуються в павутинному коконі в зонтиках, обплетених павутиною. Наприкінці липня — у серпні вилітають метелики і невдовзі переходять на зимівлю. За рік розвивається одна генерація. Насінники пастернаку, кмину, рідше моркви, а також борщівника та інших дикорослих зонтичних рослин пошкоджує також кминова міль (Depressaria daucella Den. et Schiff.), за особливостями розвитку й шкодочинністю близька до зонтичної молі. Гусениць і лялечок молей заражають понад 35 видів ендопаразитів, найефективніші серед яких іхневмоніди — Pristomerus orbitalis Holmgr., Itoplectis maculator F., Itoplectis alternans Grav., Pimpla contemplator Müll., Pimpla sputator Grav., Depressaria deressella Hbn., Trictistus lativentris F., з евлофід — Pediobius facialis Gir., мухи-тахіни — Actia crassinervis Mg., Pseudoperichaeta insidiosa R.D. Своєчасне збирання і швидкий обмолот насінників, що сприяє знищенню гусениць і лялечок шкідників. Боротьба зі шкідниками поблизу насіннєвих ділянок. У період утворення зонтиків і бутонізації, при ураженні понад 10% рослин і чисельності, що перевищує 3-4 гусениці на одну рослину рекомендується обробка біопрепаратами або інсектицидами.
Література
- Наукові праці Екологічної дослідницької станції "Глибокі Балики". Біорізноманіття Ржищівської міської об'єднпної територіальної громади / за редакцією А. Куземко, Ю. Куцоконь, О. Василюка. - Вип. 1. Чернівці: Друк Арт, 2021. - 364с.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Depressariidae
