НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Aesalus scarabaeoides
(Panzer, 1793) - Езалюс скарабеоїдес
Синонім
- Lucanus scarabaeoides Panzer, 1793
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: VU
IUCN: VU
Цінність виду
ІНД-Мезофіти/Мезофіли; ТЖ: фітофаги (ксилофаги)
ІНД-Мезофіти/Мезофіли; ТЖ: фітофаги (ксилофаги)
Примітки
Детально
Це облігатний сапроксильний вид європейських пралісів помірного поясу, який зараховано до реліктових видів первинних лісових середовищ Центральної Європи (Eckelt et al. 2017). Aesalus scarabaeoides мешкає в мертвій деревині різних листяних порід дерев. В лісових умовах, які є основним середовищем існування цього виду, Aesalus scarabaeoides зазвичай трапляється на старих деревах. Цей вид має дуже погану здатність до розселення, отже, критичним фактором є те, щоб середовище існування залишалося стабільним у довгостроковій перспективі (щоб мала довгу історію без порушень). У значній частині Європи залишилося мало таких середовищ існування, і воно принаймні частково фрагментоване. У Франції личинки є сапроксилофагами в червоній гнилі Betula, Castanea та Quercus, що також спостерігається на невеликих деревах (діаметр колоди 10 см) (Baraud 1993). В Угорщині він розвивається в червоногниючій деревині бука звичайного, черешні звичайної, граба звичайного, дуба звичайного та ясена ясеня звичайного у закритих лісах (O. Merkl pers. comm. 2009). В Іспанії він зустрічається в опалих гілках діаметром 30-40 см у Alnus glutinosa та Quercus pyrenaica (Muñoz-Batet et al. 2007); розвиток триває три роки, дорослі особини активні в червні (Muñoz-Batet et al. 2007). Здається, він присутній лише в лісах зі старими деревами (Recalde et al. 2006, Muñoz-Batet et al. 2007). В Україні личинки розвиваються у відносно сухій деревині бука, вишні та дуба (A. Putchkov pers. comm. 2009, Trach and Gontarenko 2010). Детальна інформація про середовища існування та екологію цього виду в європейській Туреччині відсутня. Наявність відповідної та постійної кількості гниючої деревини в довгостроковій перспективі, здається, є умовою для існування цього виду.
Це облігатний сапроксильний вид європейських пралісів помірного поясу, який зараховано до реліктових видів первинних лісових середовищ Центральної Європи (Eckelt et al. 2017). Aesalus scarabaeoides мешкає в мертвій деревині різних листяних порід дерев. В лісових умовах, які є основним середовищем існування цього виду, Aesalus scarabaeoides зазвичай трапляється на старих деревах. Цей вид має дуже погану здатність до розселення, отже, критичним фактором є те, щоб середовище існування залишалося стабільним у довгостроковій перспективі (щоб мала довгу історію без порушень). У значній частині Європи залишилося мало таких середовищ існування, і воно принаймні частково фрагментоване. У Франції личинки є сапроксилофагами в червоній гнилі Betula, Castanea та Quercus, що також спостерігається на невеликих деревах (діаметр колоди 10 см) (Baraud 1993). В Угорщині він розвивається в червоногниючій деревині бука звичайного, черешні звичайної, граба звичайного, дуба звичайного та ясена ясеня звичайного у закритих лісах (O. Merkl pers. comm. 2009). В Іспанії він зустрічається в опалих гілках діаметром 30-40 см у Alnus glutinosa та Quercus pyrenaica (Muñoz-Batet et al. 2007); розвиток триває три роки, дорослі особини активні в червні (Muñoz-Batet et al. 2007). Здається, він присутній лише в лісах зі старими деревами (Recalde et al. 2006, Muñoz-Batet et al. 2007). В Україні личинки розвиваються у відносно сухій деревині бука, вишні та дуба (A. Putchkov pers. comm. 2009, Trach and Gontarenko 2010). Детальна інформація про середовища існування та екологію цього виду в європейській Туреччині відсутня. Наявність відповідної та постійної кількості гниючої деревини в довгостроковій перспективі, здається, є умовою для існування цього виду.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Coleoptera
Lucanidae
