Народився Іван-Йосиф Загайкевич 17 листопада 1923 року в смт Рудно біля Львова. Навчався у Початковій школі ім. М. Шашкевича у Львові (зараз СЗШ №34 ім. Маркіяна Шашкевича по вул. Замкненій) з 1929 до 1936 року, а потім продовжив навчання у Державній гімназії №571 з українською мовою навчання (зараз Львівська академічна гімназія при НУ «Львівська політехніка» по вул. Степана Бандери), 8-ий клас якої закінчив у 1943 р. Після гімназії два семестри (1943-1944 рр.) навчався на Лісових фахових курсах, організованих при Львівському політехнічному інституті. Восени 1944 року вступив на другий курс лісогосподарського факультету Львівського політехнічного інституту. З відновленням роботи Львівського сільськогосподарського інституту в Дублянах і переведенням туди лісогосподарського факультету (1947 р.) Іван Корнилович продовжив навчання у цьому інституті. У 1948 році успішно його закінчив отримавши диплом за спеціальністю «інженер лісового господарства». На відмінно захистив дипломний проект за темою «Шкідники соснових молодняків і заходи боротьби з ними». Трудову діяльність Іван Корнилович розпочав інженером захисту лісу в Дрогобицькому лісгоспі Львівського управління лісового господарства МЛГ УРСР (1948-1949 рр.). Звідти перейшов працювати старшим лаборантом кафедри зоології та ентомології, очолювану професором, д.б.н. В. І. Плотніковим, Львівського сільськогосподарського інституту в Дублянах. У період 1950-1953 рр. він навчався під керівництвом д.б.н. Д. Ф. Руднєва в стаціонарній аспірантурі Інституту ентомології та фітопатології АН УРСР у Києві. У 1954 р. І. К. Загайкевич захистив кандидатську дисертацію за темою «Комахи-шкідники лісів західних областей УРСР та заходи боротьби з ними» і рішенням вченої ради Інституту зоології АН УРСР Івану Корниловичу було присуджено вчений ступінь кандидата біологічних наук. За матеріалами дисертації у 1958 р. ним була опублікована монографія «Комахи-шкідники деревних і чагарникових порід західних областей України». З жовтня 1953 р. до червня 1956 р. Іван Корнилович працював на посаді молодшого наукового співробітника в Інституті ентомології та фітопатології АН УРСР, а з липня 1956 р. до жовтня 1956 р. на посаді старшого наукового співробітника Українського науково-дослідного інституту захисту рослин МСГ УРСР. У цей час рішенням Президії АН УРСР від 2.03.1956 р. І. К. Загайкевичу було присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «ентомологія». У зв’язку з неможливістю отримати квартиру в Києві, І. К. Загайкевич, на його прохання, постановою Президії АН УРСР від 24.09.1956 р. затверджується на посаді старшого наукового співробітника відділу зоології Науково-природознавчого музею АН УРСР у Львові. Починаючи з 1956 р., протягом 37-ми років Іван Корнилович Загайкевич працював у Державному природознавчому музеї НАН України у Львові. Спочатку на посаді старшого наукового співробітника (1956-1963 рр.), пізніше керував відділом зоології безхребетних (1963-1965 рр.), завідував відділом зоології (1965-1969 рр.), виконував обов’язки старшого наукового співробітника відділу наукових фондів і експозиції (1970-1976 рр.) і з січня 1976 р. аж до завершення трудової діяльності – старший науковий співробітник, керівник творчої групи ентомологів. Крім роботи в Державному природознавчому музеї НАН України, І. К. Загайкевич читав спецкурси лекцій («Експериментальна екологія комах» і «Сільськогосподарська ентомологія») у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. У Івана Корниловича Загайкевича великий науковий доробок – ним опубліковано понад 100 наукових і науково-популярних праць (перша – у 1952 р.), а також здійснено винахід впроваджений у виробництво: «Метод токсичних поясів» (авторське свідоцтво №93814/444, Бюллетень изобретений. – 1952. №6) у співавторстві з Д. Ф. Руднєвим. На 1972 р. Іван Корнилович підготував дисертацію за темою «Вусачі (Cerambycidae) фауни України” на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук. Пізніше (1984 р.) тема дещо розширилася «Вусачі (Cerambycidae) південно-західного регіону СРСР (фауна, систематика, філогенія, екологія)», але захистити її не судилося. За зібраними матеріалами була написана і опублікована монографія «Таксономия и экология усачей» (1991 р.). Протягом не одного десятка років Іван Корнилович Загайкевич був незмінним головою і керував роботою Львівського відділення Українського ентомологічного товариства. Значний вклад зробив І. К. Загайкевич у збереження і поповнення ентомологічних фондів Державного природознавчого музею НАН України. Завдяки його старанням збірка музею поповнилася колекцією Й. Гроллє, зборами комах з різних регіонів України. Становить велику цінінсть і упорядкована ним колекція жуків-вусачів. Іван Корнилович проводив активну наукову переписку і співпрацював з багатьма відомими вченими, в тому числі і ентомологами, з різних країн, котрі відвідували музей і працювали з ентомологічними колекціями (В. М. Бровдій, М. С. Гілляров, В. М. Грамма, В. О. Добей, В. Г. Долін, О. Л. Крижановський, В. Лазорко, М. П. Рудишин, А. П. Стадниченко, А. Л. Тахтаджян, С. В. Шевченко, М. М. Щербак, С. М. Яблоков-Хнзорян та ін.). Помер Іван Загайкевич 14 листопада 2001 р. у Львові, похований смт Рудно. Наукові праці, колекційні матеріали Івана Корниловича Загайкевича, поряд з доробком ентомологів кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст., є одним із тих «наріжних каменів» які визначають і будуть визначати розвиток класичних ентомологічних досліджень у майбутньому.