Олександр Завадський (Aleksander Zawadzki) (*6 травня 1798 р. — †5 червня 1868 р.) — біолог, професор Львівського університету, автор списків флори та фауни Галичини й околиць Львова, перший вчений, який досліджував і каталогізував жуків і метеликів Східної Галичини. У 1835-1837 роках працював викладачем ботаніки та фізики, згодом у 1849-1853 роках — деканом філософського факультету, професором Львівського університету. За підтримку «Весни народів» у 1848-1849 роках був звільнений з роботи в університеті, переведений на посаду вчителя ліцею в Перемишлі, а пізніше у Брно. Був членом багатьох наукових товариств, учасником закордонних конгресів, багаторічним редактором львівських журналів «Rozmaitości» та «Mnemozyna». Його син Ришард Завадський був юристом, суддею, депутатом галицького парламенту та Державної ради у Відні. О. Завадський досліджував та описав флору околиць Львова. У 1854-1868 роках вивчав процеси еволюції та гібридизації рослин. Після приїзду у Брно став учителем Г. Менделя, помітив його талант та вміло спрямував його на вивчення основ генетики. Автор праці «Fauna der Galizisch-Bukowinischen Wirbelthiere» (1840) та організації експедиції по розкопках доісторичних тварин (1851). Перший дослідник фауни жуків та метеликів Східної Галичини. У числі його учнів був Станіслав Костянтин Петруський, майбутній вчений-зоолог та орнітолог. На честь О. Завадського названо один з видів хризантем — Chrysanthemum zawadskii Herbich, один з видів смілок — Silene zawadskii Herbich і вид туруна — Carabus zawadzkii Kraatz, 1854.