Народився Й. Дзєндзелевич у Львові 4 листопада 1844 р. Загальну школу та гімназію закінчив також у Львові. Уже в гімназії, за порадою свого приятеля Мар’яна Ломницького, розпочав збирання комах, обравши предметом свого найбільшого зацікавлення таксони, що на той час об’єднувались в один ряд сітчастокрилі (Neuroptera). По закінченні гімназії, став студентом факультету права Львівського університету. Науковому зростанню Й. Дзєндзелевича у значній мірі сприяло спілкування з проф. Ф. Брауером з Відня, який надав йому вичерпні консультації та допомогу у дослідженнях волохокрильців, що, очевидно, визначило на майбутнє особливу зацікавленість Й. Дзєндзелевича у роботі з цією групою комах. Результатом опрацювання власних зборів автора, що походили з околиць Львова та Янова (тепер смт Івано-Франкове), зборів М. Новицького та своїх друзів Л. Вейгеля, М. Ломницького та А. Вєжейського постала перша праця автора, опублікована в 1867 р. (Dziędzielewicz J. Wykaz owadów żyłkoskrzydłych // Spraw. Kom. Fizjogr. Acad. Umiej. – Kraków, 1867. – 1. – 161 s.). Ця робота була першим, найповнішим зведенням з поширення та видового складу амфібіотичних комах. В цей час він був представлений графу Володимиру Дідушицькому, який саме розпочав закладання природничого музею у Львові. Це знайомство в майбутньому відіграло визначальну роль у науковій діяльності Й. Дзєндзелевича. У цьому ж році Й. Дзєндзелевич став членом Фізіографічної комісії Краківського наукового товариства. Після закінчення навчання в університеті у 1871 р., Й. Дзєндзелевич був призначений судовим практикантом до Перемишлян. Пізніше, склавши іспит на посаду судді, повернувся до Львова. З цього часу в чині судового ад’юнкта працює спочатку у Львові, потім у Печеніжині, в Коломиї, повторно у Львові, Чорткові, Тернополі і знову в Коломиї. У цей період дослідник продовжує вивчення амфібіотичних комах, публікуючи у 1868 р. доповнення до складеного ним раніше списку Neuroptera та у 1875 р. нотатку про екологію та поширення в межах Поділля та Передкарпаття кількох видів одноденок. Крім того, Й. Дзєндзелевич бере участь у визначенні волохокрильців та одноденок, зібраних М. Новицьким та М. Ломницьким в околицях Львова та на Поділлі. Його проживання в Коломиї стимулювало розвиток нового напрямку у дослідженнях – вивчення прісноводних комах масивів Ґорґан та Чорногори. Результатом цих досліджень було опублікування у 1877 та 1883 рр. серії робіт присвячених фауні та екології амфібіотичних комах верхів'я Пруту, Бистриці Надвірнянської та потоків північного і південного схилів гори Хом’як. Результати своїх багаторічних досліджень амфібіотичних комах Галичини Й. Дзєндзелевич підсумував у роботі 1891 р. (Dziędzielewicz J. Przegląd fauny krajowej owadów siatkoskrzydłych (Neuroptera, Pseudoneuroptera) // Spraw. Kom. Fizjogr. – 1891. – 26. – S. 26-151.). 1895 рік став у долі Й. Дзєндзелевича переломним. Він зустрічається в Коломиї, де жив і працював, з подорожуючим по Карпатах В. Дідушицьким. Під його впливом науковець повертається до Львова. У 1895 р. в Природничому музеї ім. Дідушицьких запроваджується посада наукового (вченого) секретаря, яку за сумісництвом (до 1908 р.) першим обіймає власне Й. Дзєндзелевич. У вільні від роботи у суді час він працює з ентомологічними колекціями музею, впорядковуючи власні збори та опрацьовуючи багату колекцію бабок, що стала основою для написання ним у 1902 р. монографії “Бабки Галичини та прилеглих польських країв” (Dziędzielewicz J. Ważki (Odonata) Galicji i przyległych krajów polskich. – Lwów: Muzeum іm. Dzieduszyckich, 1902. – 176 s). У 1905 р. Й. Дзєндзелевич отримує звання судового радника, а у 1907 р., отримавши пенсію, надалі працює в музеї, опрацьовуючи матеріали з околиць Львова та здійснюючи подорожі в Карпати. Основну фінансову підтримку своїх досліджень, як і багато інших в цей час – М. Ломницький, Л. Вейгель, А. Вєжейський, С. Плахетко, В. Тинецький, вчений отримував від В. Дідушицького, що призначав персональні стипендії найбільш обдарованим науковцям, а також від Фонду Фізіографічної комісії Краківського наукового товариства. Протягом першого десятиліття 20 ст. Й. Дзєндзелевич активно займається таксономічною роботою. Власне у цей період автор публікує описи нових для науки видів волохокрильців за матеріалами, що походили з Ґорґан та Чорногори. Протягом своєї наукової діяльності вченим було описано 1 рід та 9 видів ряду Trichoptera. Й. Дзєндзелевич активно співпрацював з провідними європейськими науковцями, надаючи їм матеріали для порівнянь та описів. Так, за його зборами у 1907 та 1908 рр., Ф. Клапалєк описав 3 види одноденок з масивів Чорногори та Ґорґан, а у 1910 р. К. Мортон представив опис ще одного таксону з ряду Ephemeroptera. Окрім Державного природознавчого музею НАН України у Львові, збори Й. Дзєндзелевича поповнили музейні та приватні збірки у багатьох країнах світу: колекцію Г. Ульмера у Природознавчому музеї Гамбурга, колекцію Ф. Клапалєка в Національному музеї Праги, колекцію Природознавчого музею Інституту систематики та еволюції тварин ПАН у Кракові, колекцію К. Мортона в Природознавчому музеї Единбурга. На його честь Ф. Клапалєк назвав новий вид волохокрильця – Eссlisopteryx dziędzielewiczіi Klapálek, 1906. Звістка про війну застала Й. Дзєндзелевича в Карпатах над Прутом. Уже під час війни, будучи в поважному віці, Й. Дзєндзелевич назавжди покидає Львів, з яким було пов'язане все його життя і переїжджає до Мисьлєніц, недалеко від Кракова. Там він ще певний час працює, збираючи ентомофауну в околицях міста, а збори надсилає до Природничого музею ім. Дідушицьких в надії опрацювати їх після повернення до Львова. Однак, після важкої застуди 24 лютого 1918 року на 74 році життя Йосиф Дзєндзелевич помирає в Мисьлєніцах. (за Р.Й. Годунько, О.С. Климишин, 2004)