НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Колекція Василя Коліщука

Коліщук Василь Григорович (*01 лютого 1927 р., с. Ситне, нині Радивилівський р-н Рівненської обл. - †30 березня 2012 р., с. Старий Почаїв, Кременецький р-н Теропільської обл.) – дендролог. У 1937-1944 рр. закінчив польську Початкову школу у с. Козин і неповну середню (семирічну) школу у с. Крупець. На звільнених українськими повстанцями від червоних і коричневих окупантів територіях Рівненщини він почав навчатися на курсах учителів і одночасно вчителювати у сільській школі (1943-44 рр.). У 1944 р. вступив до Кременецького лісотехнічного технікуму на Тернопільщині. Одночасно із заняттями в технікумі навчався у вечірній середній школі у м. Кременець. Отримавши атестат зрілості, одразу поступив на навчання до Львівського політехнічного інституту на лісогосподарський факультет, який згодом був переданий до складу Львівського сільськогосподарського інституту. Після завершення навчання з дипломом (з відзнакою) інженера лісового господарства і рекомендацією на наукову роботу, у 1951 р. Василь Григорович поїхав працювати старшим лісничим Косівського лісгоспу Івано-Франківської області. Проте потяг до наукових пошуків Василя Григоровича ніколи не залишає, і після організації Львівського філіалу АН УРСР його, як здібного професіонала-лісівника і перспективного науковця, за наказом міністра лісового господарства скеровують на наукову роботу. Він стає молодшим науковим співробітником лабораторії лісівництва у новоствореному Інституті агробіології АН УРСР. Одна за одною виходять з друку його статті, присвячені вивченню вегетативного поновлення бука в Карпатах (1955), продуктивності букових пралісів (1956), динаміці верхньої межі лісу в Карпатах (1956, 1958), природному поновленню і росту смереки. Монографія «Сучасна верхня межа лісу в Українських Карпатах», яка вийшла друком у 1958 р., була на той час першою працею такого високого рівня, що цитування її трапляється й дотепер у всіх наукових публікаціях про природу Карпат. Вагомі наукові досягнення молодого і талановитого дослідника логічно трансформувались у кандидатську дисертацію на тему: «Верхня межа лісу в Українських Карпатах, її сучасний стан та динаміка», захищену ним у Києві в 1960 році. Окрім здійснення стаціонарних і експедиційних досліджень у Карпатах, Василь Григорович бере участь у Казахстанській геоботанічній експедиції, а також у наукових експедиціях в Киргизстан і Таджикистан, Грузію та Азербайджан, Північнй Урал і Східний Сибір. Деякий час ппрацював вченим секретарем, старшим науковим співробітником Науково-природознавчого музею АН УРСР (1954–1964 рр., Львів). Вершиною наукового доробку В. Г. Коліщука стала представлена у 1971 р. до захисту в Ботанічному інституті ім. Комарова АН СРСР (м. Ленінград) дисертація на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук на тему «Стелющиеся древесные растения (эколого-морфологический анализ)». Це були світового значення відкриття в галузі екоморфогенезу та еволюції рослин, біотичної продуктивності та екології сланких деревних рослин і їх угруповань. До одного із найбільших наукових відкриттів, зроблених професором, відносяться укладені ним тисячолітні (завдовжки 1200 років) дендрохронологічні шкали для сосни і дуба рівнинних районів України, чим фактично і була започаткована українська школа дендрохронології.

Summary Total specimens 174

  • Plantae
  • Viridiplantae
  • Magnoliopsida
  • Polypodiopsida
  • Apiales
  • Asterales
  • Boraginales
  • Brassicales
  • Caryophyllales
  • Dipsacales
  • Ericales
  • Gentianales
  • Lamiales
  • Malpighiales
  • Poales
  • Polypodiales
  • Ranunculales
  • Saxifragales
  • Apiaceae
  • Aspleniaceae
  • Asteraceae (=Compositae)
  • Athyriaceae
  • Boraginaceae
  • Brassicaceae
  • Campanulaceae
  • Caprifoliaceae
  • Caryophyllaceae
  • Crassulaceae
  • Droseraceae
  • Ericaceae
  • Gentianaceae
  • Grossulariaceae
  • Hypericaceae
  • Juncaceae
  • Lentibulariaceae
  • Linaceae
  • Orobanchaceae
  • Poaceae
  • Primulaceae
  • Ranunculaceae
  • Salicaceae
  • Saxifragaceae
  • Thelypteridaceae
  • Valerianaceae
  • Violaceae
    • Achillea
    • Aconitum
    • Asplenium
    • Astrantia
    • Athyrium
    • Bartsia
    • Campanula
    • Cardamine
    • Chrysosplenium
    • Doronicum
    • Drosera
    • Erigeron
    • Euphrasia
    • Festuca
    • Gentiana
    • Heracleum
    • Hypericum
    • Leucanthemum
    • Linnaea
    • Linum
    • Loiseleuria
    • Luzula
    • Melampyrum
    • Oreopteris
    • Pedicularis
    • Phyteuma
    • Pinguicula
    • Poa
    • Primula
    • Pulmonaria
    • Ranunculus
    • Rhodiola
    • Rhododendron
    • Ribes
    • Salix
    • Saxifraga
    • Scabiosa
    • Sempervivum
    • Sesleria
    • Silene
    • Soldanella
    • Swertia
    • Symphytum
    • Trisetum
    • Valeriana
    • Viola
    Showing 1 - 30 of 192 items
    Asplenium trichomanes
    Asplenium trichomanes
    Asplenium viride
    Asplenium viride
    Asplenium viride
    Asplenium viride
    Athyrium distentifolium
    Athyrium distentifolium
    Athyrium distentifolium
    Athyrium distentifolium
    Athyrium distentifolium
    Oreopteris limbosperma
    Oreopteris limbosperma
    Athyrium distentifolium
    Athyrium distentifolium
    Athyrium distentifolium
    Athyrium distentifolium
    Athyrium distentifolium
    Athyrium distentifolium
    Asplenium scolopendrium
    Asplenium scolopendrium
    Heracleum carpaticum
    Heracleum carpaticum
    Doronicum carpaticum
    Doronicum carpaticum
    Doronicum carpaticum
    Doronicum carpaticum
    Doronicum carpaticum
    Doronicum carpaticum
    Doronicum carpaticum