Михайло Петрович Слободян народився 19 жовтня 1920 року в с. Шепарівці Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. у селянській родині середньої заможності. Успішно закінчив початкову двокласну школу (1931) і того ж року став учнем Коломийської чоловічої гімназії з українською мовою викладання. У 1937 році М. Слободян продовжив освіту в ліцейних класах гуманітарно-класичного профілю і в 1939 році отримав свідоцтво зрілості загальноосвітнього ліцею. За направленням відділу народної освіти при Тимчасовому управлінні м. Коломиї, йде працювати в народну школу с. Острівець. Згодом став слухачем учительських курсів у Станіславові, а після їх закінчення у вереcні 1940 р. викладає у школі с. Балинці (тепер Снятинський р-н). У 1942 р. Михайло Слободян поступає на лісовий відділ Львівської політехніки (Staatliche Forstliche Fachkurse). Навчаючись тут, він пише замітки до газети «Нові дні», бере діяльну участь у студентському житті, обирається до управи українського земляцтва студентів німецьких вишів м. Львова. У вересні 1944 року поновлює навчання на лісовому факультеті Львівського політехнічного інституту, який закінчує в лютому 1947 р. (тоді це вже був лісогосподарський факультет Львівського сільськогосподарського інституту). Після чого вступає до аспірантури при Львівському університеті зі спеціальності «бріологія», яку закінчує 1950-го і того ж року захищає кандидатську дисертацію. У 1951 році Михайла Слободяна, через раніше відкриту справу на його батька, звільняють із роботи у Природознавчому музеї АН УРСР, і він переходить у Львівське відділення аерофотоекспедиції «Ліспроект». У складі експедиції провадив лісотаксаційну роботу в багатьох регіонах України, Молдови, на Далекому Сході (Приморський край), Кемеровській, Читинській та Костромській областях Росії. У 1958 році конкурсна комісія затверджує М.П. Слободяна на посаді доцента кафедри ботаніки Чернівецького державного університету, але він не може прийняти цю пропозицію з огляду на труднощі зі зміною місця проживання. У 1968 р. Михайло Петрович повертається у Природознавчий музей АН УРСР, де продовжує вивчення бріофлори України. Однак 1973 р., коли посилилися утиски української інтелігенціїї тоталітарним режимом СРСР, його знову звільняють із роботи, і він повертається в «Ліспроект». Цього разу працює тут недовго, вже 1978 року подає заяву на звільнення, протестуючи в такий спосіб проти вимоги писати звіти російською мовою. Наступного року М. Слободян приходить у відділ охорони лісових екосистем Інституту ботаніки АН УРСР, де працює до виходу на пенсію. Помер Михайло Петрович Слободян 4 листопада 1991 року у Львові. М.П. Слободян – автор і співавтор 36 наукових публікацій, з яких 11 – суто бріологічні. Його кандидатська дисертація – це перше зведення про листяні мохи (без сфагнів) Українських Карпат. У ній наведено 407 видів, із яких 53 подані як нові для регіону; описані мохові угруповання основ них типів рослинності; здійснено географічний аналіз флори мохів. Згодом на основі власних матеріалів і літературних відомостей Михайло Петрович написав другу вагому працю – про бріофлору Західного Поділля, Опілля та Покуття, де навів 275 видів мохоподібних (1951). Пізніше, в 1969 р., виходять друком невеликі доповнення до флори мохів Молдови та Криму, а в 1970 р. М. Слободян підготував рукописи статей про мохи і лишайники лісів Сумщини та Полтавщини. На початку 1970-х років науковець спробував розробити українську номенклатуру мохів. Підсумком стала стаття «До українських назв мохів», яка збереглася в рукописі. Ще 1949 року, працюючи у відділі ботаніки Природознавчого музею АН УРСР у Львові, Михайло Слободян здійснив експедиції в Чернівецькій, Станіславівській, Тернопільській, Житомирській та Кам’янець-Подільській областях із вивчення видового складу та природних запасів вітамінних шипшин, зібрав великий фактичний матеріал. Колекційні збори вченого нині зберігаються у фондах бріологічного розділу Державного природознавчого музею НАН України. В.Г. Хржановський одну з відмін Rosa litvinovii Chrshan. назвав на його честь var. slobodjanii Chrshan.