Ян Роубал народився 16 серпня 1880 р. у чеському містечку Худеніце, де провів своє дитинство і навчався в гімназії міста Клатови. Ян, ще будучи маленьким хлопчиком, був пристрасним колекціонером. Коли він прийшов до гімназії, його інтерес до знань і пізнання природи ще більше зріс. Інтерес до ентомології з’явився у Яна Роубала ще в студентські роки. Я. Роубал закінчив Філософський факультет Карлового університету в Празі. Після чого працював загальношкільним професором у гімназіях ряду чеських міст: Прага, Роудніце над Лабем, Пршибрам. Після переїзду до Словаччини Ян Роубал 20 років займав посаду директора жіночої гімназії в місті Банська-Бистриця (1919-1938). У 1940 р. Я. Роубал виходить на пенсію, однак не полишає ентомологічної праці. Він співпрацює з Народним музеєм, Службою охорони природи. З 1945 р. активно співпрацює з новоствореною Ентомологічною лабораторією Чехословацької Академії Наук, а з 1955 до 1959 рр. працює в ній як «запрошений працівник». Як ентомолог Ян Роубал спеціалізувався, в основному, на твердокрилих, хоча до 1910 р. вивчав також і лускокрилих, а з 1953 р. – клопів. У своєму житті він здійснив ряд експедицій як по країні, так і за кордон: південь Росії, Кавказ, Альпи, Балкани, Адріатика, в інші місця. Звідусіль він привозив велику кількість зборів, які склали його численну колекцію. Ентомологічна колекція Я. Роубала, що нараховує близько 158 тисяч екземплярів жуків і клопів, сьогодні зберігається в національному музеї Словаччини, в Братиславі (Holecová, 2014), куди він передав її після другої світової війни. В 20-30-х роках минулого століття на території сучасного Закарпаття розпочались активні дослідження колеоптерофауни чехословацькими дослідниками (А. Вавра, Р. Чепелак, К. Єшатко, К. Лаблер, В. Махулка, Я. Маржан, Я. Обенбергер, А. Пфеффер та ін.). Численні результати досліджень твердокрилих Словаччини та Підкарпатської Русі потребували узагальнення. За цю титанічну роботу і взявся Ян Роубал. Окрім обробки літературних даних та визначення наукового матеріалу, вчений здійснив ряд експедицій на територію сучасного Закарпаття (мм. Ужгород, Мукачево, Рахів, сс. Невицьке, Батєво, Оса, Тересва, Королево, хр. Чорногора тощо). Їх результатами стали багаті збори комах, серед яких виявилось чимало нових таксонів не лише для регіону, але і для науки. У доробку Яна Роубала понад 300 наукових публікацій на ботанічну, ботаніко-зоологічну, природоохоронну тематику. Але улюбленим об’єктом його досліджень були жуки. Тому роботою його життя найважливішою працею став тритомний каталог твердокрилих Словаччини і Підкарпатської Русі (1930-1941), в якому на близько 1300 сторінках подано огляд наявних літературних даних і аналіз авторського матеріалу по колеоптерофауні цього регіону. Ця праця і сьогодні залишається однією з найбільш затребуваних серед європейських колеоптерологів. Ян Роубал є автором описів кількох десятків видів твердокрилих, у тому числі і східнокарпатських ендеміків з території Закарпаття (наприклад Leistus baenningeri) (Roubal, 1926). На честь Яна Роубала названо ряд видів комах, що є визнанням його заслуг перед біологічною наукою. Ян Роубал помер 23 жовтня 1971 р. у віці 91 року в Празі. (за В.В. Мірутенко, О.Ю. Мателешко, 2015).