НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Колекція Максиміліана Новицького

Максиміліан Новицький (Maksymilian Siła Nowicki) (*9.10.1826 - †30.10.1890) — галицький науковець-натураліст. Займався ентомологією, спелеологією, геологією, іхтіологією, теріологією та природоохоронною справою. Автор першого у світі закону про охорону природи, який був прийнятий Галицьким Сеймом у 1868 році. Опублікував низку праць, з яких найвизначнішими є Каталог метеликів Галичини (1868), Атлас риб галицьких річок (1889) а також підручник із зоології у трьох томах: «Ссавці», «Птахи, плазуни і риби», «Безхребетні» (1868-1869). Народився Максиміліан Сила-Новицький 9 жовтня 1826 року у селі Яблунові Коломийського повіту (тепер Косівський район Івано-Франківської області) в родині дрібного зубожілого шляхтича Фелікса Новицького, що був лісничим панських лісів Яблунова. Дитинство Максиміліана проходило в його рідному селі, де він закінчив початкову школу, і батьки відправили його на навчання до Львова в Академічну гімназію, яку він успішно закінчив у 1846 році. Наступні два роки він вивчає додатковий курс філософії і в 1848 році вступає на юридичний факультет Львівського університету. Проте Максиміліан Новицький змушений був перервати своє навчання, оскільки підпав під переслідування австрійської влади за участь у маніфестаціях, що розгорілися в часи Весни Народів. У той час по всій Австро-Угорській Імперії прокотилася хвиля мітингів і заворушень з вимогами демократизації монархії та надання широких прав і свобод національним меншинам, але після розгону австрійською армією, в червні 1948 року мітингів у Відні, по всій Імперії розпочалися репресії. Новицький покидає Львів, утікаючи в м. Броди, де працював заступником учителя місцевої народної школи, але обставини змусили його перебратися до села Плотича на Тернопіллі, де працював учителем звичайної школи). Саме в Бродах у нього з'явилася схильність до природничих наук, власне зацікавив його цим місцевий лікар Й. Деккер, який збирав гербарій. А вже в Плотичі Максиміліан Новицький активно збирав гербарії для навколишніх сільських шкіл і зацікавився ентомологією. Свої натуралістичні студії в наукове русло він спрямував завдяки колекціям і науковій літературі Тернопільської гімназії, якими він значною мірою скористався. Не маючи можливості поновити навчання в університеті, він у 1850 році складає іспит на вчителя молодших класів і продовжує вчителювати. Згодом, у 1852 році, Галицька шкільна влада переводить його до Самбірської гімназії, що на Львівщині. Робота в гімназії дала можливість Максиміліану Новицькому активніше займатися науковими дослідженнями, а близькість до Львова — активну співпрацю з відомим меценатом і філантропом Володимиром Дідушицьким та його музеєм (Музей імені Дідушицьких). Завдяки сприянню останнього, в 1854 році у Львові він складає нижчий, а 1857 року вже у Відні складає вищий іспит педагогічний із природничих наук, завдяки чому одержує право у 1858 році перейти на викладацьку роботу до своєї рідної Львівської академічної гімназії. Саме тут він дуже активно розпочинає займатися ентомологією, видаючи в 1858 році перший список жуків Східної Галичини, а в 1860 році каталог метеликів Східної Галичини. За часів вчителювання у Львові, здійснює цілу низку експедицій і туристичних походів Карпатами, Покуттям, Поділлям та Передкарпаттям, цікавився спелеологією та геологією. Активно займався туризмом. Маючи хороший фактичний матеріал з ентомології, він готує та захищає в 1863 році дисертацію доктора філософії у Львівському Університеті, й одержує запрошення очолити кафедру зоології в Ягеллонському університеті у Кракові. У 1865 році у Львові він публікує наступну свою працю «Метелики Галичини», а в 1868 «Перелік татранських метеликів». Тоді ж активно працює над підручником із зоології для шкіл та гімназій, який виходить у трьох томах: «Ссавці», «Птахи, плазуни і риби», «Безхребетні» (1868-1869), саме в цьому підручнику вперше матеріал подавався згідно з теорією еволюції Чарльза Дарвіна. Максиміліан Сила-Новицький активно пропагував охорону природи, у зв'язку з чим виступив зі зверненням до Галицького Сейму в 1868 році про охорону бабаків і козиць у Татрах. Сейм підтримав Новицького і видав перший у світі акт про охорону тварин, що вступив у дію із середини 1869 року. З 1875 року розпочинає активно цікавитись іхтіологією, окрім описів фауни риб, розробляє методи розведення, організації рибних господарств та зарибнення водойм. Зокрема до його розробок належить й інкубатор для запліднення і виведення ікри. Завдяки цій розробці він зумів виростити лосося та навесні 1879 року зарибнити ним Віслу біля Кракова, а пізніше й ріку Білу під Тернополем. А 13 липня 1879 року взяв участь у з'їзді рибалок і став співзасновником Крайового рибальського товариства, президентом якого й був обраний одноголосно. Товариство проіснувало до 1950 року. В 1880 році публікує працю присвячену рибам Вісли і Галичини з погляду рибальства. У 1888 році провів картографування розповсюдження риб в Галичині, а в 1889 році видав атлас риб Галицьких річок: Вісли, Стиру, Дністра і Пруту. Помер Максиміліан Сила-Новицький 30 жовтня 1890 року у віці 64-х років у Кракові.

Summary Total specimens 85

  • Animalia
  • Eumetazoa
  • Insecta
  • Actinopterygii
  • Malacostraca
  • Coleoptera
  • Decapoda
  • Diptera
  • Hymenoptera
  • Lepidoptera
  • Salmoniformes
  • Buprestidae
  • Cambaridae
  • Carabidae
  • Cerambycidae
  • Ciidae
  • Drepanidae
  • Endomychidae
  • Endromidae
  • Gyrinidae
  • Hydrophilidae
  • Nymphalidae
  • Papilionidae
  • Pieridae
  • Salmonidae
  • Saturniidae
  • Scoliidae
  • Tephritidae
  • Thyrididae
    • Aglia
    • Anaglyptus
    • Apatura
    • Aptinus
    • Aromia
    • Buprestis
    • Callidium
    • Calosoma
    • Carabus
    • Cerambyx
    • Chlorophorus
    • Cilix
    • Cis
    • Colias
    • Cyrtoclytus
    • Dorcadion
    • Drepana
    • Endomychus
    • Endromis
    • Eurythyrea
    • Exocentrus
    • Falcaria
    • Gonepteryx
    • Gyrinus
    • Habroloma
    • Hydrochara
    • Hydrous
    • Iphiclides
    • Ladoga
    • Lamprodila
    • Lycoperdina
    • Megascolia
    • Monochamus
    • Mycetina
    • Neptis
    • Pachyta
    • Parnassius
    • Phymatodes
    • Pogonocherus
    • Procambarus
    • Rhagium
    • Sabra
    • Salmo
    • Saturnia
    • Spondylis
    • Stenostola
    • Tephritis
    • Tetropium
    • Tetrops
    • Thyris
    • Tragosoma
    • Trechus
    • Vanessa
    • Watsonalla
    Showing 1 - 30 of 76 items
    Aglia tau
    Aglia tau
    Carabus estreicheri
    Carabus estreicheri
    Aptinus bombarda
    Aptinus bombarda
    Trechus pilisensis
    Trechus pilisensis
    Iphiclides podalirius
    Iphiclides podalirius
    Iphiclides podalirius
    Iphiclides podalirius
    Parnassius apollo
    Parnassius apollo
    Parnassius apollo
    Parnassius apollo
    Parnassius apollo
    Parnassius apollo
    Parnassius mnemosyne
    Parnassius mnemosyne
    Endromis versicolora
    Endromis versicolora
    Endromis versicolora
    Endromis versicolora
    Neptis sappho
    Neptis sappho
    Neptis sappho
    Neptis sappho
    Vanessa atalanta
    Vanessa atalanta