Дністер – річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн). При впаданні до Чорного моря утворює Дністровський лиман. Друга річка за довжиною в межах України (після Дніпра) та дев'ята в Європі. Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України. Дністер у середній течії слугує історичним кордоном між давніми культурно-етнографічними регіонами Буковиною та Галичиною, у середній та нижній – між Поділлям та Бессарабією. Довжина річки 1362 км (в Україні – 925 км), площа басейну 72100 км². Середня річна витрата води в гирлі 313 м³/с, річний стік – близько 10 км³. Дністер у верхній частині (у межах Українських Карпат) – типова гірська річка з вузькою й глибокою долиною. На рівнину виходить нижче міста Старого Самбора. Звідти й до гирла Дністер має рівнинний характер. Долина стає широкою (до 13 км). Нижче міста Галича долина знову звужується — тут річка тече між Подільською височиною та підкарпатськими височинами, а також Хотинською височиною. У пониззі річка виходить на Причорноморську ниховину, тут ширина її долини становить 16-22 км. Живлення Дністра – мшане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки. Мінералізація води Дністра зростає вниз за течією від 300 до 450 мг/дм³. Льодовий режим нестійкий. Басейн річки лежить у межах трьох країн: Польщі, України та Молдови. Більша його частина розташована в Україні. Тут він займає значну частину територій семи областей південно-західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська області). Річку можна поділити на три частини: гірську – Карпатську, середню – Подільську і долішню – Причорноморську. Дністер протікає через густо заселену територію (наприклад, густота населення в Молдові – 130 осіб на км²), у межах його басейну мешкає понад 10 млн осіб. Через це рівень антропогенного впливу на екосистему річки від витоків до гирла дуже високий. Вздовж Дністра створено чимало заповідних зон – національних природних парків, заказників, пам’яток природи. З 1950-х рр. річку почали використовувати у гідроенергетиці. На річці побудовано три потужні гідроелектростанції: Дубоссарська ГЕС (1950-1954), Дністровська ГЕС (1973-1983), Дністровська ГЕС-2 (2000-2009).