ЛЯСОТА Людвіг Антонович (*10.07.1918, Кам’янець-Подільський – †04.07.1993, Кадиївці, Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) – педагог, історик та філолог, колекціонер – ентомолог, нумізмат, історик. Навчався у польській школі №3 Кам’янця-Подільського. Будучи дуже старанним учнем, з 15-ти років (у 1933 році) пішов працювати вчителем у школу села Пожарники. Дещо пізніше навчався на робфаку, звідки вcтупив до Природничого факультету Польського інституту, який працював при КІНО (Київському інституті народної освіти), що тепер називається Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (Київ). Після закінчення інституту і до початку Другої світової війни працював у газеті «Głos Pracy», яка пізніше називалася «Głos Radziecki». Через хворобу в армії не служив. Після війни поступив на навчання на історико-філологічний факультет Кам’янець-Подільського учительського інституту, який тепер називається Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. По закінченню інституту працював учителем історії та української мови у Кам’янці-Подільському та навколишніх селах. Згодом роботу учителя суміщав з посадою інспектора районного відділу освіти, ще згодом – інспектора обласного відділу освіти у Хмельницькому. Проте, не отримавши там місця проживання повернувся до Кам’янця-Подільського. 1978 року Людвіг Антонович оформив пенсію, але ще певний час продовжував учителювати та проводити цікаві екскурсії у природу для школярів. У 1960-х роках Людвіг Антонович серйозно захворів і став малорухливим. Але його друг, Сціборський Володимир – колекціонер метеликів, дізнавшись про це вирішив провідати хворого. Приїхавши до Кам’янця-Подільського, він сказав Людвігу, що тому потрібно зайнятися відловом і колекціонуванням метеликів, за якими потрібно ходити та бігати і це поставить його на ноги. Врешті, так і сталося. Людвіг Антонович, спочатку важко з паличкою в одній руці та сачком у іншій, ходив неподалік дому, а згодом – забув про свою хворобу. На початку 70-х років ХХ століття Л.А. Лясота вже їхав сам в експедиції на Памір і Талиш (Кавказ). Після цього, зі співробітниками київського Зоологічного музею – у Карпати, де виявив вид високогірного метелика Colias phicomone (Esper, [1780]), поширеного у Піренеях та Альпах, але невідомого до того часу для території Радянського Союзу. (Самка, знайдена у зборах Л.А. Лясоти, була без етикетки, а включення цього виду до фауни колишнього СРСР (Коршунов, 1972) ґрунтується на непорозумінні – етикетка відновлена Л.А. Лясотою «по пам'яті»: «Чернівецька обл., околиці с. Красноїльськ, 850 м, 21.06.1962» (Плющ, 2005). В Україні відомий за єдиною (1962 р.), досі не підтвердженою, знахідкою самиці в Чернівецькій області (Коршунов, Дубатолов, 1986; цит. за Некрутенко, Чиколовець, 2005)). Наукові інтереси: лепідопретологія, нумізматика (музика на монетах), історія культури. Був Відмінником освіти і нагороджений медаллю «За Перемогу». (Шидловський І.В.)