НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Колекція Мар'яна Ломницького

Мар'ян Алоїз Ломницький (9.09.1845, Баворів - 26.10.1915, Львів) — галицький науковець-натураліст, за національністю поляк. Впродовж всього життя займався ентомологією, палеонтологією та ґеологією. Народився Мар'ян Ломницький у сім'ї зубожілого польського шляхтича Якуба Ломницького і Маґдалени Борковської 9.09.1845 року. Дитинство Мар'яна проходило в Баворові, під Тернополем, де він закінчив початкову школу, а згодом батьки відправляють його на навчання до Львова в Академічну Ґімназію. Саме тут у Ломницького проявляється схильність до природничих наук, і чимала заслуга в цьому його вчителів: Максиміліана Сили-Новицького, який викладав зоологію та Северина Плахетки, що читав ґеологію. Ці дві дисципліни й обрав для себе Мар'ян Ломницький, який в науковому світі знаний як видатний ентомолог і ґеолог. Був одружений із Марією Щуцькою, з якою у нього було троє синів: Ярослав Людомир Ломницький (1873–1931), Максиміліян Ломницький (1877-1947) та Антоній Мар'ян Ломницький (1881-1941). У 1864 році він здобуває стипендію відомого галицького маґната і філантропа Володимира Дідушицького. Ця стипендія дозволила молодому Ломницькому на три роки переїхати до Кракова, де він продовжує штудіювати природничі науки, а в 1867 р. поступити до віденського університету. В столиці Австрійської імперії він поглиблено вивчає ґеологію у Е. Суесса й палеонтологію в Р. Кнера, знайомиться з ентомологами Л. Міллером та Е. Рейтером. У 1867 р. М. Ломницький разом із Л. Міллером та Е. Рейтером організовують одну з перших експедицій на Чорногору, яка тривала місяць — з червня по липень. Їх маршрут проляг через Коломию, Косів, Жаб'є (тепер смт Верховина), Бистрець і через урочище Ґаджина на Чорногірський хребет. В експедиції вони проводять збори жуків, в результаті чого у 1868 році М. Ломницький публікує свою першу відому наукову статтю — список жуків Чорногори, вперше даючи характеристику висотному розподілу різних видів. Він робить прив'язку своїх зборів до висотних рослинних поясів: букового, смерекового, субальпійського та альпійського. Задля справедливості потрібно сказати, що характерною рисою його робіт є детальний фізико-географічний та флористичний опис територій дослідження, що є дуже цінним в сучасних умовах, оскільки дає змогу прослідкувати зміни за тривалий час аж до сьогодення. Ще в 1867 році він налагоджує зв'язок з Комісією Фізіографічною Краківського Наукового Товариства. А вже через рік — у 1868 році, у Відні, він складає іспит на вчителя середньої школи. 1868-го року повертається до Львова, де працює в Ґімназії імені імператора Франца Йосипа І. Наступного року Мар'ян Алоїз Ломницький перебирається до Станиславова (нині Івано-Франківськ), де викладає зоологію в тутешній Ґімназії. Впродовж наступних дев'яти років він працює над зборами комах околиць Станиславова. І в 1875 році публікує наукову працю «Жуки зібрані в околицях Станиславова» — це найбільша і найґрунтовніша робота присвячена колеоптерофауні міста. Ця праця охоплює значну територію межиріччя Бистриці Солотвинської, Бистриці Надвірнянської і Ворони, які зливаються поблизу с. Вовчинці. Тут він наводить дані про знаходження 750-и видів твердокрилих. У 1871 р. Мар'ян Ломницький одружується, а через два роки —- 1873 р. —- у нього народжується син Ярослав Людомир, який також став відомим галицьким натуралістом. В 1877 та в 1878 рр. за сприяння Комісії Фізіографічної у Кракові М. Ломницький бере участь в двох експедиціях в «Гори Солотвинські» (Центральні Ґорґани), які проходили по маршруту Солотвин — Пороги — Гута — Сивульський та Ігровецький хребти. Дослідження стосувалися не тільки фауни жуків, але й прямокрилих та риб. В опублікованій, за результатами експедиції, статті, він наводить 239 видів жуків. Аналогічну експедицію було споряджено в 1880 р. у верхів'я р. Лімниці, що в «Горах Стрийських» (Північні Ґорґани). Дослідження проводились по маршруту Перегінське — Підлюте — Осмолода — Ґрофянський хребет де було виявлено 19 видів прямокрилих та 376 видів жуків. Як ґеолог, Мар'ян Ломницький досліджує Вовчинецькі Пагорби, що на схід від Станиславова, і тут же робить відкриття (1871 р.), описавши новий вид амонітів крейдяного періоду Pachydiscus stanislaopolitanus. У 1879 році Ломницький знову переїжджає до Львова де проживає аж до кінця свого життя. Тут він працює в IV Львівській Ґімназії й одночасно (з 1878 по 1882 рік) викладає зоологію у Вищій Рільничій Школі у Дублянах. М. Ломницький публікує низку статей з доповненнями до фауни жуків Галичини, а фундаментальнішою його працею, яка узагальнила всі попередні багаторічні дослідження став каталог жуків Галичини (1884 рік) латинською мовою. В цій роботі він наводить 3182 види і 130 варіацій жуків. Список наведених видів включає в себе також низку синонімів, які вживалися й були поширені в літературі того часу, а особливою рисою є спроба дати характеристику розподілу видів за висотним градієнтом. Зокрема він розділяє всі види на ті, що поширені в Карпатах, ті, що розповсюджені на Поділлі, та ті, що трапляються на всіх територіях. Згодом він публікує колеоптерологічний список околиць м. Львова у чотирьох томах (1890–1906 роки) та список жуків Польщі (1913 рік). Найвизначнішою ґеологічною працею Мар'яна Алоїза Ломницького став «Ґеологічний атлас Галичини». У 1905 році обіймає посаду куратора відділу зоології Музею імені Дідушицьких (нині Державний природознавчий музей НАНУ) у Львові у якому зберігаються колекційні збори, нагромаджені за 35 років наукової діяльності. У цей період він листується з відомим ентомологом С. О. Мокржецьким, публікує список його наукових праць, називає на його честь жука, описаного Мар'яном Ломницьким як новий для науки вид. Помер Мар'ян Алоїз Ломницький 26 жовтня 1915 року і похований на 21 полі Личаківського цвинтаря у Львові. Після його смерті куратором музею Дідушицьких став його син Ярослав Ломницький. Визнанням наукових заслуг Мар'яна Алоїза Ломницького стало нагородження його лицарським хрестом ордена Франца Йосифа (1904 рік), присвоєння йому почесного доктора філософії Львівського університету (1912 рік), почесного члена Товариства Природничників імені Коперніка (1909 рік) та Татранського Товариства (1912 рік). На честь Ломницького названі види рослин, жуків і викопних тварин.

Summary Total specimens 334

  • Animalia
  • Eumetazoa
  • Insecta
  • Actinopterygii
  • Gastropoda
  • Aves
  • Bivalvia
  • Basommatophora
  • Coleoptera
  • Cypriniformes
  • Lepidoptera
  • Odonata
  • Passeriformes
  • Plecoptera
  • Pulmonata_unassigned
  • Unionoida
  • Buprestidae
  • Capniidae
  • Carabidae
  • Cerambycidae
  • Chloroperlidae
  • Chondrinidae
  • Ciidae
  • Coenagrionidae
  • Cucujidae
  • Curculionidae
  • Cyprinidae
  • Endomychidae
  • Endromidae
  • Leuctridae
  • Nemouridae
  • Passeridae
  • Perlidae
  • Perlodidae
  • Planorbidae
  • Staphylinidae
  • Taeniopterygidae
  • Thyrididae
  • Unionidae
    • Acanthocinus
    • Aegomorphus
    • Agrilus
    • Anaesthetis
    • Anaglyptus
    • Anastrangalia
    • Anisus
    • Anthaxia
    • Aromia
    • Asemum
    • Atheta
    • Brachyleptura
    • Brachyptera
    • Buprestis
    • Callidium
    • Callimellum
    • Callistus
    • Calosoma
    • Capnia
    • Carabus
    • Carilia
    • Chalcophora
    • Chloroperla
    • Chlorophorus
    • Cicindela
    • Cis
    • Clytus
    • Corymbia
    • Cucujus
    • Cychrus
    • Cymindis
    • Cyrtoclytus
    • Dicerca
    • Dinocras
    • Dinoptera
    • Dorcadion
    • Duvalius
    • Endomychus
    • Endromis
    • Erythromma
    • Eurythyrea
    • Exocentrus
    • Grammoptera
    • Granaria
    • Habroloma
    • Humeromima
    • Hylotrupes
    • Isoperla
    • Judolia
    • Lamia
    • Leiopus
    • Leistus
    • Leptura
    • Lepturobosca
    • Leucaspius
    • Leuctra
    • Licinus
    • Melanophila
    • Mesosa
    • Monochamus
    • Nebria
    • Necydalis
    • Nemoura
    • Notiophilus
    • Oberea
    • Obrium
    • Octotemnus
    • Odacantha
    • Orthocis
    • Oxymirus
    • Pachyta
    • Pachytodes
    • Panagaeus
    • Passer
    • Perla
    • Phymatodes
    • Phytoecia
    • Pidonia
    • Plagionotus
    • Poecilus
    • Pogonocherus
    • Pterostichus
    • Rhagium
    • Rhamnusium
    • Ropalopus
    • Saperda
    • Segmentina
    • Spondylis
    • Stenostola
    • Stenurella
    • Tetropium
    • Thyris
    • Trechus
    • Unio
    Showing 1 - 30 of 221 items
    Leistus rufomarginatus
    Leistus rufomarginatus
    Leistus rufomarginatus
    Leistus rufomarginatus
    Leistus rufomarginatus
    Leistus rufomarginatus
    Leistus rufomarginatus
    Leistus rufomarginatus
    Agrilus guerinii
    Agrilus guerinii
    Carabus intricatus
    Carabus intricatus
    Carabus estreicheri
    Carabus estreicheri
    Carabus estreicheri
    Carabus estreicheri
    Carabus nemoralis
    Carabus nemoralis
    Carabus zawadzkii
    Carabus zawadzkii
    Licinus depressus
    Licinus depressus
    Callistus lunatus
    Callistus lunatus
    Cicindela sylvicola
    Cicindela sylvicola
    Cicindela campestris
    Cicindela campestris
    Duvalius subterraneus
    Duvalius subterraneus