НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Huso huso
(Linnaeus, 1758) - Білуга звичайна
Синонім
- Acipenser huso Linnaeus, 1758
Народна назва
Білуга, Білуга чорноморська
Білуга, Білуга чорноморська
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: СR; Be (II); Bo (II); EUHD (V); CITES (II); RDBUkr: Зникаючі
IUCN: СR; Be (II); Bo (II); EUHD (V); CITES (II); RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 2-х видів роду, єдиний вид у фауні України. В Україні вид раніше розглядався в ранзі окремого підвиду — Білуга чорноморська — H. huso ponticus Salnikov et Malatski, 1934. Чорне, Азовське, Каспійське, зрідка й Адріатичне моря. В Україні трапляється в пн.-зх. і пн. частинах Азовського моря, біля берегів Криму і в пн.-зх. частині Чорного моря. Прохідна придонно-пелагічна риба, яка по стійно живе в морі, а на нерест заходить у річки. Нерестові міграції відбуваються двічі на рік: навесні (друга половина березня – квітень, при температурі води 4–5°), і восени (вересень – листопад) — нерестує навесні наступного року. Самці стають статевозрілими у віці 12–14 років при довжині понад 120 см, самки в 16–18 років при довжині понад 150 см. Нерест з кінця квітня до початку червня при температурі води 8–17°С у глибоких місцях із швидкою течією і кам’янистим або піщано-гальковим ґрунтом. Плодючість 360 тис. — 7,7 млн ікринок. Ікра донна, клейка. Після нересту дорослі, а згодом і молодь, скочуються в море. Мальки споживають ракоподібних, червів, личинок комах, мальків риб; дорослі особини живляться переважно рибою. Найбільша довжина тіла понад 5 м, маса 1000 кг (зазвичай ловлять особин до 2,5 м і до 200–300 кг), тривалість життя до 100 років.
Один з 2-х видів роду, єдиний вид у фауні України. В Україні вид раніше розглядався в ранзі окремого підвиду — Білуга чорноморська — H. huso ponticus Salnikov et Malatski, 1934. Чорне, Азовське, Каспійське, зрідка й Адріатичне моря. В Україні трапляється в пн.-зх. і пн. частинах Азовського моря, біля берегів Криму і в пн.-зх. частині Чорного моря. Прохідна придонно-пелагічна риба, яка по стійно живе в морі, а на нерест заходить у річки. Нерестові міграції відбуваються двічі на рік: навесні (друга половина березня – квітень, при температурі води 4–5°), і восени (вересень – листопад) — нерестує навесні наступного року. Самці стають статевозрілими у віці 12–14 років при довжині понад 120 см, самки в 16–18 років при довжині понад 150 см. Нерест з кінця квітня до початку червня при температурі води 8–17°С у глибоких місцях із швидкою течією і кам’янистим або піщано-гальковим ґрунтом. Плодючість 360 тис. — 7,7 млн ікринок. Ікра донна, клейка. Після нересту дорослі, а згодом і молодь, скочуються в море. Мальки споживають ракоподібних, червів, личинок комах, мальків риб; дорослі особини живляться переважно рибою. Найбільша довжина тіла понад 5 м, маса 1000 кг (зазвичай ловлять особин до 2,5 м і до 200–300 кг), тривалість життя до 100 років.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Соколов Н.Ю. Каталог колекції круглоротих і риб Державного природознавчого музею НАН України // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2004. – Т.19. – С. 15-28.
View source - Ткаченко П.В. Рыбы Тендровского, Ягорлыцкого заливов и прилегающией акватории Черного моря // Природничий альманах. Серія. Біологічні науки. - 2012. - Вип.18. - С.181-193.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Actinopterygii
Acipenseriformes
Acipenseridae
