НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Leccinum albostipitatum
den Bakker & Noordel. - Красноголовець білоногий
Синонім
- Boletus rufus Schaeff., 1774
- Boletus aurantiacus var. rufus (Pers.) Mérat, 1821
- Krombholzia aurantiaca subsp. rufa (Schaeff.) Maire, 1933
- Leccinum rufum (Pers.) Kreisel, 1984
Народна назва
Підосичник білоніжковий
Підосичник білоніжковий
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Їстівний
Їстівний
Примітки
Детально
Leccinum albostipitatum — європейський вид із суббореальним поширенням. Не виключено, що в Україні не рідкісний, але при зборі помилково приймався за L. aurantiacum. Тому можна припустити, що частина локалітетів, зазначених у літературі для останнього, належить L. albostipitatum. Поширення виду в Україні потребує додаткового дослідження. Поширення в Україні. Західне Полісся — Волинська обл., Старовижівський р-н, с. Борзова, на краю молодого осичняка, на голому ґрунті, 09.07.2011, В.П. Гелюта. Центральне Полісся — Київська обл., Києво-Святошинський р-н, пів денно-східна та західна околиці с. Хмільна, 03.06.2012, В.Б. Сухомлин, В.П. Гелюта. Новий для України вид (Гелюта, Акулов, 2012). Росте з початку червня до початку жовтня, в листяних та змішаних лісах, поряд з осиками, в молодих заростях осики, в осикових посадках, в лісосмугах, на узліссях, поодинці та групами. Їстівний гриб 2 категорії. Використовується вареним, смаженим, маринованим, сушеним. Leccinum albostipitatum є близьким до L. aurantiacum, але легко відрізняється від останнього яскраво-помаранчевим кольором шапинки (у сухому стані — світло-коричневим) та орнаментацією ніжки (den Bakker, Noordeloos, 2005). Остання в молодих плодових тіл вкрита світлими, майже білими лусочками, які з віком трохи темнішають і стають червонувато-коричневими. У молодих плодових тіл L. aurantiacum лусочки червонуваті, пізніше темнішають, а шапинка яскраво-червона до червоно-коричневої (червонувато-коричнева в сухому стані).
Leccinum albostipitatum — європейський вид із суббореальним поширенням. Не виключено, що в Україні не рідкісний, але при зборі помилково приймався за L. aurantiacum. Тому можна припустити, що частина локалітетів, зазначених у літературі для останнього, належить L. albostipitatum. Поширення виду в Україні потребує додаткового дослідження. Поширення в Україні. Західне Полісся — Волинська обл., Старовижівський р-н, с. Борзова, на краю молодого осичняка, на голому ґрунті, 09.07.2011, В.П. Гелюта. Центральне Полісся — Київська обл., Києво-Святошинський р-н, пів денно-східна та західна околиці с. Хмільна, 03.06.2012, В.Б. Сухомлин, В.П. Гелюта. Новий для України вид (Гелюта, Акулов, 2012). Росте з початку червня до початку жовтня, в листяних та змішаних лісах, поряд з осиками, в молодих заростях осики, в осикових посадках, в лісосмугах, на узліссях, поодинці та групами. Їстівний гриб 2 категорії. Використовується вареним, смаженим, маринованим, сушеним. Leccinum albostipitatum є близьким до L. aurantiacum, але легко відрізняється від останнього яскраво-помаранчевим кольором шапинки (у сухому стані — світло-коричневим) та орнаментацією ніжки (den Bakker, Noordeloos, 2005). Остання в молодих плодових тіл вкрита світлими, майже білими лусочками, які з віком трохи темнішають і стають червонувато-коричневими. У молодих плодових тіл L. aurantiacum лусочки червонуваті, пізніше темнішають, а шапинка яскраво-червона до червоно-коричневої (червонувато-коричнева в сухому стані).
Література
- Гелюта В.П., Акулов О.Ю. Нові та рідкісні для України види роду Leccinum (Boletales, Basidiomycota) // Український ботанічний журнал. - 2012. - Т.69, №6. - С.886-900.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Boletales
Boletaceae
