НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Leccinum palustre
M. Korhonen - Підберезник димчастий
Синонім
Народна назва
Бабка болотна
Бабка болотна
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Їстівний
Їстівний
Примітки
Детально
Відомий у Скандинавії (Норвегія, Швеція, Фінляндія), порівняно недавно наводився з Ірландії та з відкритих болотних просторів Девона (Велика Британія) (Watling, Hills, 2005). У вологих березових заростях, серед мохів у перезволожених місцях. Ут ворює мікоризу з березою (у нашому випадку — з Betula pubescens). Поодинці або в невеликих групах, дуже рідко. Їстівний гриб, збирається населенням як звичайна бабка. Серпень. Достовірно виявлений тільки один раз. Поширення в Україні. Центральне Полісся — Київська обл., Бородянський р-н, с. Поташня, кінець серпня 1977 р., В.П. Гелюта. Гриб ми визначили за ключами, наведеними для британських видів роду Leccinum (Kibby, 2000; Watling, Hills, 2005), однак у пізнішій праці першого з авторів (Kibby, 2006) цей вид розглядається як синонім до L. schistophilum. Ми не погоджуємося з такою думкою, оскільки зазначені види, за нашими спостереженнями, розрізняються за кольором шапинки та ступенем посиніння м’якуша ніжки. Leccinum palustre впізнається в польових умовах завдяки блискучій шапинці в суху погоду і добре вираженому бірюзовому кольору на зрізі ніжки, хоча для появи цього забарвлення необхідний певний час. Мікроскопічно характеризується сумішшю безбарвних нитчастих утворень у кутикулі шапинки та інкрустованих гіф, заповнених темно-коричневим аморфним матеріалом. Багато в чому схожий як на L. holopus, так і L. variicolor, але його легко відрізнити, порівнявши мікроскопічні ознаки. Не виключено, що вид має більше поширення в Україні. За опитуваннями грибників, деякі з них знаходили такий гриб у відповідних для нього умовах зростання, але мікологи його більше не реєстрували. У 2010—2011 рр. нам не вдалося виявити гриб на місці першої знахідки. Однак зазначимо, що в одній із праць, де здійснювалося біохімічне порівняння деяких представників роду Leccinum (Межжерин, Межжерина, 2000), для аналізу було використано плодові тіла «L. scabrum f. melaneum» (в іншому місці праці — «L. me la ne um»), зібрані неподалік від указаного нами локалітету, які цілком відповідають L. palustre у нашому розумінні цього виду.
Відомий у Скандинавії (Норвегія, Швеція, Фінляндія), порівняно недавно наводився з Ірландії та з відкритих болотних просторів Девона (Велика Британія) (Watling, Hills, 2005). У вологих березових заростях, серед мохів у перезволожених місцях. Ут ворює мікоризу з березою (у нашому випадку — з Betula pubescens). Поодинці або в невеликих групах, дуже рідко. Їстівний гриб, збирається населенням як звичайна бабка. Серпень. Достовірно виявлений тільки один раз. Поширення в Україні. Центральне Полісся — Київська обл., Бородянський р-н, с. Поташня, кінець серпня 1977 р., В.П. Гелюта. Гриб ми визначили за ключами, наведеними для британських видів роду Leccinum (Kibby, 2000; Watling, Hills, 2005), однак у пізнішій праці першого з авторів (Kibby, 2006) цей вид розглядається як синонім до L. schistophilum. Ми не погоджуємося з такою думкою, оскільки зазначені види, за нашими спостереженнями, розрізняються за кольором шапинки та ступенем посиніння м’якуша ніжки. Leccinum palustre впізнається в польових умовах завдяки блискучій шапинці в суху погоду і добре вираженому бірюзовому кольору на зрізі ніжки, хоча для появи цього забарвлення необхідний певний час. Мікроскопічно характеризується сумішшю безбарвних нитчастих утворень у кутикулі шапинки та інкрустованих гіф, заповнених темно-коричневим аморфним матеріалом. Багато в чому схожий як на L. holopus, так і L. variicolor, але його легко відрізнити, порівнявши мікроскопічні ознаки. Не виключено, що вид має більше поширення в Україні. За опитуваннями грибників, деякі з них знаходили такий гриб у відповідних для нього умовах зростання, але мікологи його більше не реєстрували. У 2010—2011 рр. нам не вдалося виявити гриб на місці першої знахідки. Однак зазначимо, що в одній із праць, де здійснювалося біохімічне порівняння деяких представників роду Leccinum (Межжерин, Межжерина, 2000), для аналізу було використано плодові тіла «L. scabrum f. melaneum» (в іншому місці праці — «L. me la ne um»), зібрані неподалік від указаного нами локалітету, які цілком відповідають L. palustre у нашому розумінні цього виду.
Література
- Гелюта В.П., Акулов О.Ю. Нові та рідкісні для України види роду Leccinum (Boletales, Basidiomycota) // Український ботанічний журнал. - 2012. - Т.69, №6. - С.886-900.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Boletales
Boletaceae
