НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Leccinum vulpinum
Watling - Красноголовець сосновий
Синонім
- Boletus vulpinus (Watling) Hlaváček
- Boletus vulpinus Watling
- Krombholziella vulpina (Watling) Šutara
- Leccinum aurantiacum var. vulpinum (Watling) Pilát
Народна назва
Червоноголовець лисячий
Червоноголовець лисячий
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Їстівний
Їстівний
Примітки
Гриб занесений до Червоного списку грибів Польщі як вид, для якого недостатньо інформації, щоб встановити категорію загрози (Wojewoda, Ławrynowich, 1992).
Гриб занесений до Червоного списку грибів Польщі як вид, для якого недостатньо інформації, щоб встановити категорію загрози (Wojewoda, Ławrynowich, 1992).
Детально
Leccinum vulpinum відомий майже в усіх країнах Центральної та Північної Європи, в Азії, а також Північній Америці. Очевидно, поширений у хвойних лісах субальпійських та бореальних регіонів Північної півкулі. Поширення в Україні. Західне і Центральне Полісся (Гелюта, Висоцька, Бесєдіна, 2007, 2010; Висоцька, Гелюта, 2009; Висоцька, Придюк, Гелюта, 2009). Нові місцезнаходження. Волинська обл., Ратнівський р-н, західніше с. Окаче ве, 30.07.2009, В.П. Гелюта. — Київська обл., Києво-Святошинський р-н, південно-східна околиця с. Хмільна, 16.10.2010, В.Б. Сухомлин, В.П. Гелюта (Гелюта, Акулов, 2012). Рідкісний в Україні гриб. Росте в хвойних, здебільшого соснових лісах. Утворює мікоризу з сосною, значно рідше — з ялиною. Поодинці, іноді у «відьомських колах». Потребує охорони. Середина червня - початок жовтня. Добрий їстівний гриб. Схожий на L. aurantiacum, однак відрізняється темно-червоно-коричневим кольором шапинки, чорно-бурими або чорними лусочками на ніжці, наявністю темно-сірих плям, чітко помітних на зламі шапинки. Крім того, цей вид приурочений виключно до хвойних порід, переважно сосни.
Leccinum vulpinum відомий майже в усіх країнах Центральної та Північної Європи, в Азії, а також Північній Америці. Очевидно, поширений у хвойних лісах субальпійських та бореальних регіонів Північної півкулі. Поширення в Україні. Західне і Центральне Полісся (Гелюта, Висоцька, Бесєдіна, 2007, 2010; Висоцька, Гелюта, 2009; Висоцька, Придюк, Гелюта, 2009). Нові місцезнаходження. Волинська обл., Ратнівський р-н, західніше с. Окаче ве, 30.07.2009, В.П. Гелюта. — Київська обл., Києво-Святошинський р-н, південно-східна околиця с. Хмільна, 16.10.2010, В.Б. Сухомлин, В.П. Гелюта (Гелюта, Акулов, 2012). Рідкісний в Україні гриб. Росте в хвойних, здебільшого соснових лісах. Утворює мікоризу з сосною, значно рідше — з ялиною. Поодинці, іноді у «відьомських колах». Потребує охорони. Середина червня - початок жовтня. Добрий їстівний гриб. Схожий на L. aurantiacum, однак відрізняється темно-червоно-коричневим кольором шапинки, чорно-бурими або чорними лусочками на ніжці, наявністю темно-сірих плям, чітко помітних на зламі шапинки. Крім того, цей вид приурочений виключно до хвойних порід, переважно сосни.
Література
- Висоцька О.П., Придюк М.П., Гелюта В.П. Макроміцети Рівненського природного заповідника та його околиць // Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Рівненського природного заповідника (м. Сарни, 11-13 червня 2009 року). - Рівне: ВАТ “Рівненська друкарня”, 2009. - С.132-143.
- Гелюта В.П., Акулов О.Ю. Нові та рідкісні для України види роду Leccinum (Boletales, Basidiomycota) // Український ботанічний журнал. - 2012. - Т.69, №6. - С.886-900.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Boletales
Boletaceae
