НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Cortinarius violaceus
(L.) Gray - Павутинник фіолетовий
Синонім
- Agaricus violaceus L.
- Agaricus harcynicus Pers.
- Amanita araneosa var. violaceus (L.) Lam.
- Gomphos violaceus (L.) Kuntze
- Inoloma violaceum (L.) Wünsche
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
В Європі, окрім України, трапляється в Австрії, Білорусі, Бельгії, Великій Британії, Данії, Італії, Латвії, Польщі, Румунії, Словаччині, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції, Швейцарії та Естонії. Також трапляється на території Росії (європейська частина, Сибір, Далекий Схід), в Грузії, Казахстані, Японії, США, а також у Новій Гвінеї та на острові Борнео. Павутинник фіолетовий є рідкісним їстівним грибом, що зростає невеликими групами, однак частіше поодинці. Цей гриб плодоносить лише при суворо певних умовах. Павутинник фіолетовий має симбіотичний зв'язок (утворює мікоризу) з листяними і хвойними породами дерев: сосною, березою, ялиною, буком, дубом. Тому його можна зустріти у всіх типах лісів, де вони ростуть, хоча гриб цей рідкісний. Також можна знайти в сирих березняках і масивах з присутністю граба. Плодоносить павутинник фіолетовий з серпня по жовтень. Він полюбляє гумусові, кислі ґрунти, росте на підстилці з опалого листя, на моховитих ґрунтах біля країв сфагнових боліт. Павутинник фіолетовий має опуклу, радіально-волокнисту шапинку, вкриту дрібними лусочками, діаметр якої може досягати 15 см. Її краї можуть бути загнуті вниз або просто опущені, в зрілості вона стає плоскою. Забарвлення шапки темно-фіолетове. М'якоть у неї товста, злегка блакитнувата, м'яка, зі слабким ароматом кедрового дерева або масла. Може вицвітати до білого відтінку. Смак у шапки горіховий. Пластинки темно-фіолетові (з часом з'являється іржаво-бурий наліт), низхідні по ніжці, рідкісні. Спори гриба нерівнобічні, широкоеліпсоїдні, бородавчасті. Їхній порошок має іржаво-коричневий відтінок. Ніжка темно-фіолетова, щільна, біля основи є бульбоподібне здуття. На ній є сліди пасків паутинистого покривала. Може виростати на 16 см в довжину. Діаметр — 1,5-2 см. Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, соленим.
В Європі, окрім України, трапляється в Австрії, Білорусі, Бельгії, Великій Британії, Данії, Італії, Латвії, Польщі, Румунії, Словаччині, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції, Швейцарії та Естонії. Також трапляється на території Росії (європейська частина, Сибір, Далекий Схід), в Грузії, Казахстані, Японії, США, а також у Новій Гвінеї та на острові Борнео. Павутинник фіолетовий є рідкісним їстівним грибом, що зростає невеликими групами, однак частіше поодинці. Цей гриб плодоносить лише при суворо певних умовах. Павутинник фіолетовий має симбіотичний зв'язок (утворює мікоризу) з листяними і хвойними породами дерев: сосною, березою, ялиною, буком, дубом. Тому його можна зустріти у всіх типах лісів, де вони ростуть, хоча гриб цей рідкісний. Також можна знайти в сирих березняках і масивах з присутністю граба. Плодоносить павутинник фіолетовий з серпня по жовтень. Він полюбляє гумусові, кислі ґрунти, росте на підстилці з опалого листя, на моховитих ґрунтах біля країв сфагнових боліт. Павутинник фіолетовий має опуклу, радіально-волокнисту шапинку, вкриту дрібними лусочками, діаметр якої може досягати 15 см. Її краї можуть бути загнуті вниз або просто опущені, в зрілості вона стає плоскою. Забарвлення шапки темно-фіолетове. М'якоть у неї товста, злегка блакитнувата, м'яка, зі слабким ароматом кедрового дерева або масла. Може вицвітати до білого відтінку. Смак у шапки горіховий. Пластинки темно-фіолетові (з часом з'являється іржаво-бурий наліт), низхідні по ніжці, рідкісні. Спори гриба нерівнобічні, широкоеліпсоїдні, бородавчасті. Їхній порошок має іржаво-коричневий відтінок. Ніжка темно-фіолетова, щільна, біля основи є бульбоподібне здуття. На ній є сліди пасків паутинистого покривала. Може виростати на 16 см в довжину. Діаметр — 1,5-2 см. Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, соленим.
Література
- Висоцька О.П., Придюк М.П., Гелюта В.П. Макроміцети Рівненського природного заповідника та його околиць // Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Рівненського природного заповідника (м. Сарни, 11-13 червня 2009 року). - Рівне: ВАТ “Рівненська друкарня”, 2009. - С.132-143.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Agaricales
Cortinariaceae
