НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Lumbricus terrestris
Linnaeus, 1758 - Дощовий черв'як звичайний
Синонім
- Lumbricus agricola Hoffmeister, 1843
Народна назва
Звичайний дощовий черв'як
Звичайний дощовий черв'як
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Ґрунтоутворювач
Ґрунтоутворювач
Примітки
Детально
Великий червонуватий дощовий черв'як, батьківщиною якого є Європа. Нині також широко поширений по всьому світу (разом з іншими видами люмбрицидів), завезений людиною разом із культурними рослинами. В Україні найчастіше трапляється в зоні мішаних і широколистяних лісів. У степовій зоні поширений в азональних біогеоценозах. Він заселяє біотопи рівнин, передгір’я і гірських районів. Живе у ґрунті, живиться рослинними рештками, перегноєм. У дощового черв'яка розрізняють головний відділ, тулубовий і анальну лопать. У передній частині є потовщення — поясок. Тіло, як і всіх кільчастих червів, поділене на сегменти, кожен з яких заповнений целомічною рідиною, яка допомагає їм витримувати тиск ґрунту над ними. Трубчаста травна система дає змогу черв'якам пропускати через неї ґрунт, збільшуючи його родючість. З органів чуттів у кільчастого черв'яка є вусики, вічка, органи рівноваги, які частіше розміщені на головному відділі. Дощовий черв'як здатен до регенерації, тобто відновлення втрачених частин тіла. Якщо дощового черв'яка розрізати на дві частини, то у кожної з них відновляться втрачені органи. Травлення: Через рот у м'язисту глотку їжа потрапляє до стравоходу, куди відкриваються особливі залози, секрет яких знешкоджує ґрунтові кислоти. Потім їжа потрапляє у воло і м'язистий шлунок. Завдяки скороченням м'язів їжа перетирається і надходить до кишковика, де поживні речовини всмоктуються в кров. Статева система складається із жіночих гонад (яєчників), що становлять комплекс статевих клітин, оточених епітелієм, і чоловічих гонад (сім'яників), що лежать усередині містких мішків. Дощові черви - гермафродити.
Великий червонуватий дощовий черв'як, батьківщиною якого є Європа. Нині також широко поширений по всьому світу (разом з іншими видами люмбрицидів), завезений людиною разом із культурними рослинами. В Україні найчастіше трапляється в зоні мішаних і широколистяних лісів. У степовій зоні поширений в азональних біогеоценозах. Він заселяє біотопи рівнин, передгір’я і гірських районів. Живе у ґрунті, живиться рослинними рештками, перегноєм. У дощового черв'яка розрізняють головний відділ, тулубовий і анальну лопать. У передній частині є потовщення — поясок. Тіло, як і всіх кільчастих червів, поділене на сегменти, кожен з яких заповнений целомічною рідиною, яка допомагає їм витримувати тиск ґрунту над ними. Трубчаста травна система дає змогу черв'якам пропускати через неї ґрунт, збільшуючи його родючість. З органів чуттів у кільчастого черв'яка є вусики, вічка, органи рівноваги, які частіше розміщені на головному відділі. Дощовий черв'як здатен до регенерації, тобто відновлення втрачених частин тіла. Якщо дощового черв'яка розрізати на дві частини, то у кожної з них відновляться втрачені органи. Травлення: Через рот у м'язисту глотку їжа потрапляє до стравоходу, куди відкриваються особливі залози, секрет яких знешкоджує ґрунтові кислоти. Потім їжа потрапляє у воло і м'язистий шлунок. Завдяки скороченням м'язів їжа перетирається і надходить до кишковика, де поживні речовини всмоктуються в кров. Статева система складається із жіночих гонад (яєчників), що становлять комплекс статевих клітин, оточених епітелієм, і чоловічих гонад (сім'яників), що лежать усередині містких мішків. Дощові черви - гермафродити.
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Annelida
Clitellata
Oligochaeta
Crassiclitellata
Lumbricidae
