НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Calliphora uralensis
Villeneuve, 1922 - Муха синя падальна
Синонім
- Calliphora pseuderythrocephala Kramer, 1928
- Calliphora pseudoerythrocephala Kramer, 1928
- Calliphora turanica Rohdendorf, 1926
Народна назва
Каліфора уральська, Синя падальна муха
Каліфора уральська, Синя падальна муха
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Голарктика, Орієнтальна область – Північний Пакистан. В Україні поширений у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях та АР Крим. Гемісинантропний вид ( Вервес, Хрокало, 2006; Штакельберг, 1959); у горах трапляється на висотах до 5000 м над рівнем моря (Xue, Yang, 2005). Личинки розвиваються в трупах та фекаліях хребетних тварин. Мухи живляться рідинами з фекалій, трупів, сміттєзвалищ, солодкими виділеннями попелиць, нектаром та пилком квітів Angelica silvestris, Heracleum sphondylium, Pimpilella saxifraga та ін. (Штакельберг, 1962; Draber-Mońko, 2004); їх приваблюють зрілі плодові тіла гриба Phallus impudicus (Fischer, Vicha, 2003). Імаго відомі як механічні переносники збудників сальмонельозу, холери, дизентерії (Грунин, 1970, 1972; Штакельберг, 1959). Описано факультативний тканинний мійяз лося (Alces alces), викликаний личинками цього виду (Akhmetov, Baidavletov, 2000). В Україні мухи трапляються в синантропних біотопах, а також чагарниках та вторинних лісах (Хрокало, Вервес, 2009; Verves, 2005; Verves, Khrokalo, 2010).
Голарктика, Орієнтальна область – Північний Пакистан. В Україні поширений у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях та АР Крим. Гемісинантропний вид ( Вервес, Хрокало, 2006; Штакельберг, 1959); у горах трапляється на висотах до 5000 м над рівнем моря (Xue, Yang, 2005). Личинки розвиваються в трупах та фекаліях хребетних тварин. Мухи живляться рідинами з фекалій, трупів, сміттєзвалищ, солодкими виділеннями попелиць, нектаром та пилком квітів Angelica silvestris, Heracleum sphondylium, Pimpilella saxifraga та ін. (Штакельберг, 1962; Draber-Mońko, 2004); їх приваблюють зрілі плодові тіла гриба Phallus impudicus (Fischer, Vicha, 2003). Імаго відомі як механічні переносники збудників сальмонельозу, холери, дизентерії (Грунин, 1970, 1972; Штакельберг, 1959). Описано факультативний тканинний мійяз лося (Alces alces), викликаний личинками цього виду (Akhmetov, Baidavletov, 2000). В Україні мухи трапляються в синантропних біотопах, а також чагарниках та вторинних лісах (Хрокало, Вервес, 2009; Verves, 2005; Verves, Khrokalo, 2010).
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Diptera
Calliphoridae
