НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Calliphora vomitoria
(Linnaeus, 1758) - Муха чорноголова синя
Синонім
- Musca vomitoria Linnaeus, 1758
- Calliphora affinis Macquart, 1835
- Calliphora fulvibarbis Robineau-Desvoidy, 1830
- Calliphora pseudovomitoria Baranov, 1943
- Calliphora rubrifrons Townsend, 1908
- Musca carnivora Fabricius, 1794
- Musca coerulea De Geer, 1776
Народна назва
Каліфора воміторія
Каліфора воміторія
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Євразія, Північна Африка, Північна та Центральна Америка, Австралія, Нова Зеландія, Гавайські острови. В Україні поширений у Волинській, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Львівській, Полтавській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях. Личинки розвиваються у гниючих речовинах тваринного походження, переважно у трупах значних розмірів, зокрема овець тощо (Грунин, 1970; Озеров, 1986; Штакельберг, 1959). Личинки викликають факультативні мійязи ран овець (Nielsen, 1984; Norris, Titcher, 1997; Otranto, Stewens, 2002), інколи людини (Zumpt, 1965). Мухи групуються на заплавних луках, у чагарникових заростях, на полянах та узліссях, парках, садах, на пасовиськах; у міських кварталах у помірних широтах трапляються лише поодинокі особини (Davies, Laurence, 1992; Verves, Khrokalo, 2010), однак у субарктичних умовах це типовий синантропний вид (Nuorteva, 1963). В Японії та Кореї дорослі мухи взимку мешкають у населених пунктах, улітку мігрують на гірські луки на висоти до 3000 м над рівнем моря (Audcent, 1942). Імаго живляться на трупах, фекаліях, квітах, фруктовій падалиці, солодких виділеннях попелиць (Хрокало, Вервес, 2009; Verves, 2005; Verves, Khrokalo, 2010).
Євразія, Північна Африка, Північна та Центральна Америка, Австралія, Нова Зеландія, Гавайські острови. В Україні поширений у Волинській, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Львівській, Полтавській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях. Личинки розвиваються у гниючих речовинах тваринного походження, переважно у трупах значних розмірів, зокрема овець тощо (Грунин, 1970; Озеров, 1986; Штакельберг, 1959). Личинки викликають факультативні мійязи ран овець (Nielsen, 1984; Norris, Titcher, 1997; Otranto, Stewens, 2002), інколи людини (Zumpt, 1965). Мухи групуються на заплавних луках, у чагарникових заростях, на полянах та узліссях, парках, садах, на пасовиськах; у міських кварталах у помірних широтах трапляються лише поодинокі особини (Davies, Laurence, 1992; Verves, Khrokalo, 2010), однак у субарктичних умовах це типовий синантропний вид (Nuorteva, 1963). В Японії та Кореї дорослі мухи взимку мешкають у населених пунктах, улітку мігрують на гірські луки на висоти до 3000 м над рівнем моря (Audcent, 1942). Імаго живляться на трупах, фекаліях, квітах, фруктовій падалиці, солодких виділеннях попелиць (Хрокало, Вервес, 2009; Verves, 2005; Verves, Khrokalo, 2010).
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Diptera
Calliphoridae
