НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Neogobius kessleri
(Günther, 1861) - Бичок-головань
Синонім
- Ponticola kessleri (Günther, 1861)
- Gobius kessleri Günther, 1861
- Gobius platycephalus Kessler, 1857
Народна назва
Бичок головач
Бичок головач
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Понто-Каспійський реліктовий вид. Мешкає в прісних і олігогалінних водах, із мінералізацією від 0-0,5‰, до 1,5-3,0‰. Природній ареал виду охоплює лимани північно-західної частини Чорного моря, узбережжя Болгарії, а саме в прибережних озерах Мандренському, Бургаському, Варненському, Білославському. В Дунаї природній ареал цього виду сягає Видина, є звичайним видом в озерах дельти Дунаю. Мешкає в річках Дністер до Кам'янця, також є в річках Збруч і Бистриця. Південний Буг вище порогів; Дніпро до Дніпропетровська. З 1996 року бичок-головань відзначений як вид-вселенець в словацькій частині Дунаю і до 2004 р. цей вид став одним з найпоширеніших видів бичків з чотирьох представників родини Gobiidae. В басейні Дунаю цей вид як вселенець відзначається також в річці Тиса. В верхньому Дунаї це вид був відзначений в австрійські та німецькій ділянках до міста Штраубінг. Протягом 2000-2002 років цей вид був знайдений в маленьких струмках чорноморського узбережжя східної Туреччини Починаючи з березня 2009 року реєструється в басейні Північного моря в річці Вааль, Нідерланди. На німецькій ділянці нижнього Рейну, між містами Кельн і Рес, цей вид в 2009 році склав 52% у вилові бичків. У 2011 році ареал цього виду охопив басейн Рейну на кордоні Німеччини із Францією та Швейцарією, а також французьку частину річки Мозель. В Дністровському лимані в живленні дорослих голованів переважають риби — до 92% за масою. Ракоподібні (Corophium chelicorne, Paramysis intermedia) відіграють також значну роль — до 7%. Молюски і поліхети малозначні (по 2%).
Понто-Каспійський реліктовий вид. Мешкає в прісних і олігогалінних водах, із мінералізацією від 0-0,5‰, до 1,5-3,0‰. Природній ареал виду охоплює лимани північно-західної частини Чорного моря, узбережжя Болгарії, а саме в прибережних озерах Мандренському, Бургаському, Варненському, Білославському. В Дунаї природній ареал цього виду сягає Видина, є звичайним видом в озерах дельти Дунаю. Мешкає в річках Дністер до Кам'янця, також є в річках Збруч і Бистриця. Південний Буг вище порогів; Дніпро до Дніпропетровська. З 1996 року бичок-головань відзначений як вид-вселенець в словацькій частині Дунаю і до 2004 р. цей вид став одним з найпоширеніших видів бичків з чотирьох представників родини Gobiidae. В басейні Дунаю цей вид як вселенець відзначається також в річці Тиса. В верхньому Дунаї це вид був відзначений в австрійські та німецькій ділянках до міста Штраубінг. Протягом 2000-2002 років цей вид був знайдений в маленьких струмках чорноморського узбережжя східної Туреччини Починаючи з березня 2009 року реєструється в басейні Північного моря в річці Вааль, Нідерланди. На німецькій ділянці нижнього Рейну, між містами Кельн і Рес, цей вид в 2009 році склав 52% у вилові бичків. У 2011 році ареал цього виду охопив басейн Рейну на кордоні Німеччини із Францією та Швейцарією, а також французьку частину річки Мозель. В Дністровському лимані в живленні дорослих голованів переважають риби — до 92% за масою. Ракоподібні (Corophium chelicorne, Paramysis intermedia) відіграють також значну роль — до 7%. Молюски і поліхети малозначні (по 2%).
Література
- Соколов Н.Ю. Каталог колекції круглоротих і риб Державного природознавчого музею НАН України // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2004. – Т.19. – С. 15-28.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Actinopterygii
Perciformes
Gobiidae
