НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Sarcophila latifrons
(Fallen, 1817) - Саркофіла лятіфронс
Синонім
- Musca latifrons Fallén, 1817
- Agria bipunctata Robineau-Desvoidy, 1830
- Agria grisea Robineau-Desvoidy, 1830
- Agria punctulata Robineau-Desvoidy, 1830
- Miltogramma tachinaria Zetterstedt, 1859
- Musca obsoleta Fallen, 1817
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Вид-запилювач
Вид-запилювач
Примітки
Детально
Палеарктика (Європа, Казахстан, Таджикистан, Сибір, північно-західний Китай) та Орієнтальна область (Індія). В Україні поширений у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях та АР Крим. Личинки розвиваються в мертвих комахах (Олсуфьев, 1929; Seguy, 1941); виведені з живих німф та імаго прямокрилих Chorthippus albomarginatus, C. longicornis, Dociostaurus maroccanus (Seguy, 1941), Locusta migratoria (Draber-Mońko, 1973), імаго пластинчастовусих жуків Oryctes nasicornis (van Emden, 1950), жуків-чорнотілок Blaps halophila, B. lethifera, Tentyria nomas (Вервес, 1990), жуків-златок Capnodis carbonaria (Rivnay, 1947) та C. tenebrionis (D’Aguilar, Feron, 1949); відомі випадки вушних (Порчинский, 1876) та кишкових (Seguy, 1941) мійязів людей. Імаго живляться нектаром та пилком квітів, цукристими виділеннями попелиць, рідинами падалиці фруктів, трупів безхребетних та хребетних, гною та фекалій (Draber-Mońko, 1973). Мухи населяють мезо- і ксерофітні луки та чагарники, узлісся й галявини лісів, степи, піщані ділянки, пасовища; нерідко трапляються в населених пунктах, зокрема на ринках.
Палеарктика (Європа, Казахстан, Таджикистан, Сибір, північно-західний Китай) та Орієнтальна область (Індія). В Україні поширений у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях та АР Крим. Личинки розвиваються в мертвих комахах (Олсуфьев, 1929; Seguy, 1941); виведені з живих німф та імаго прямокрилих Chorthippus albomarginatus, C. longicornis, Dociostaurus maroccanus (Seguy, 1941), Locusta migratoria (Draber-Mońko, 1973), імаго пластинчастовусих жуків Oryctes nasicornis (van Emden, 1950), жуків-чорнотілок Blaps halophila, B. lethifera, Tentyria nomas (Вервес, 1990), жуків-златок Capnodis carbonaria (Rivnay, 1947) та C. tenebrionis (D’Aguilar, Feron, 1949); відомі випадки вушних (Порчинский, 1876) та кишкових (Seguy, 1941) мійязів людей. Імаго живляться нектаром та пилком квітів, цукристими виділеннями попелиць, рідинами падалиці фруктів, трупів безхребетних та хребетних, гною та фекалій (Draber-Mońko, 1973). Мухи населяють мезо- і ксерофітні луки та чагарники, узлісся й галявини лісів, степи, піщані ділянки, пасовища; нерідко трапляються в населених пунктах, зокрема на ринках.
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Diptera
Sarcophagidae
