НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Bercaea africa
(Wiedemann, 1824) - Берцеа афріка
Синонім
- Musca africa Wiedemann, 1824
- Bercaea agilis Robineau-Desvoidy, 1863
- Bercaea agraria Robineau-Desvoidy, 1863
- Myophora albidula Robineau-Desvoidy, 1863
- Sarcophaga africa (Wiedemann, 1824)
- Sarcophaga crustata Hagen, 1881
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Голарктика; Орієнтальна, Афротропічна, Мадагаскарська, Австралазійсько-Океанічна, Неотропічна області. В Україні поширений на всій території. Еусинантропний вид. Личинки розвиваються в різноманітних гниючих субстратах тваринного походження, переважно в людських екскрементах, в т. ч. у вигрібних ямах убиралень; іноді в гної ВРХ та свиней, трупах хребетних та безхребетних тварин (Артамонов, 1983, 1988; Гаджей, 1963; Дренски, 1957; Сычевская, 1956, 1957, 1970, 1972; Трофимов, 1969; Abell, Wasti, Hartmann, 1982; Aradi, Mihalyi, 1971; Hall, Smith, Lane, Crosskey, 1993); викликають факультативні вушні, анальні, вагінальні (Braverman, Dano, Saah, Gapany, 1994; Soler-Cruz, 2000) та випадкові кишкові мійязи людей (Ali Khan, Z. Ali Khan, 1974; Judd, 1956; Khan, 1974; Marjolet, 1983), а також травматичні мійязи собак (Khan, 1974). Дорослі мухи домінують на фермах, подвір’ях, часто залітають у помешкання; живляться рідинами різноманітних гниючих субстратів тваринного походження, гнилих фруктів, нектаром та пилком квітів (Вервес, Хрокало, 2006; Захарова, 1962; Aradi, Mihalyi, 1971; Nandi, 2002; Verves, Khrokalo, Gerlach, 2009). У горах трапляються на висотах до 3000 м над рівнем моря (Feng, 2006; Povolny, 1999; Rohdendorf, 1966). Цей вид має велике медико-ветеринарне значення як механічний переносник збудників багатьох захворювань – яєць гельмінтів (Hymenolepis nana, Taeniarhynchus saginatus, Ascaris lumbricoides, Trichocephalus trichiurus), цист найпростіших (Entamoeba hystolitica, Bodo caudata) та бактерій (Aerobacter aerogenes, Bacillus megaterium, Cytobacter sp., Diplococcus pneumoniae, Paracytobacter sp., Proteus rettgeri, P. vulgaris, Escherichia coli, E. intermedia, Salmonella enteritidis, S. paratyphi «A» та «B», S. typhi, Shigella dysenteriae), вірусів поліомієліту (Алахвердянц, Захарова, 1961; Наджафаров, 1967, 1972; Сычевская, Грудицына, Вырвихвост, 1959; Сычевская, Петрова, 1958; Трофимов, Энгельгарт, 1965; Шура-Бура, 1952; Шура-Бура, Гайдукова, 1975; Bang, Glaser, 1943; Greenberg, 1973).
Голарктика; Орієнтальна, Афротропічна, Мадагаскарська, Австралазійсько-Океанічна, Неотропічна області. В Україні поширений на всій території. Еусинантропний вид. Личинки розвиваються в різноманітних гниючих субстратах тваринного походження, переважно в людських екскрементах, в т. ч. у вигрібних ямах убиралень; іноді в гної ВРХ та свиней, трупах хребетних та безхребетних тварин (Артамонов, 1983, 1988; Гаджей, 1963; Дренски, 1957; Сычевская, 1956, 1957, 1970, 1972; Трофимов, 1969; Abell, Wasti, Hartmann, 1982; Aradi, Mihalyi, 1971; Hall, Smith, Lane, Crosskey, 1993); викликають факультативні вушні, анальні, вагінальні (Braverman, Dano, Saah, Gapany, 1994; Soler-Cruz, 2000) та випадкові кишкові мійязи людей (Ali Khan, Z. Ali Khan, 1974; Judd, 1956; Khan, 1974; Marjolet, 1983), а також травматичні мійязи собак (Khan, 1974). Дорослі мухи домінують на фермах, подвір’ях, часто залітають у помешкання; живляться рідинами різноманітних гниючих субстратів тваринного походження, гнилих фруктів, нектаром та пилком квітів (Вервес, Хрокало, 2006; Захарова, 1962; Aradi, Mihalyi, 1971; Nandi, 2002; Verves, Khrokalo, Gerlach, 2009). У горах трапляються на висотах до 3000 м над рівнем моря (Feng, 2006; Povolny, 1999; Rohdendorf, 1966). Цей вид має велике медико-ветеринарне значення як механічний переносник збудників багатьох захворювань – яєць гельмінтів (Hymenolepis nana, Taeniarhynchus saginatus, Ascaris lumbricoides, Trichocephalus trichiurus), цист найпростіших (Entamoeba hystolitica, Bodo caudata) та бактерій (Aerobacter aerogenes, Bacillus megaterium, Cytobacter sp., Diplococcus pneumoniae, Paracytobacter sp., Proteus rettgeri, P. vulgaris, Escherichia coli, E. intermedia, Salmonella enteritidis, S. paratyphi «A» та «B», S. typhi, Shigella dysenteriae), вірусів поліомієліту (Алахвердянц, Захарова, 1961; Наджафаров, 1967, 1972; Сычевская, Грудицына, Вырвихвост, 1959; Сычевская, Петрова, 1958; Трофимов, Энгельгарт, 1965; Шура-Бура, 1952; Шура-Бура, Гайдукова, 1975; Bang, Glaser, 1943; Greenberg, 1973).
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Diptera
Sarcophagidae
