НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Megaptera novaeangliae
(Borowski, 1781) - Горбатий кит
Синонім
- Balaena novaeangliae Borowski, 1781
- Balaena allamack Gray, 1846
- Balaena atlanticus Hurdis, 1897
- Balaena boops Fabricius, 1780
- Balaena gibbosa Gray, 1843
- Balaenoptera antarctica Temminck, 1841
- Megaptera antarctica Gray, 1846
Народна назва
Горбань, Горбач
Горбань, Горбач
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Горбатий кит розповсюджений від Арктики до Антарктики. Виділяють три підвиди горбачів: північний і два південних: світліший австралійсько-новозеландський і темніших атлантично-африканський. — більш темний і великий. В Антарктиці вони живляться тільки ракоподібними, у місцях зимівель голодують. В інших районах їжа більш різноманітна — придонні і пелагічні рачки, риби, нечасто головоногі молюски. Горбачі міграційні тварини. У північній частині Тихого океану мігрують дві череди: одна мігрує від Чукотського моря до берегів Каліфорнії і Мексики, друга — від Алеутських островів, Аляски і Камчатки до Тайваню і Маріанських островів. У північній частині Атлантичного океану мігрують дві череди: східна — від Шпіцбергену та Нової Землі до Північно-Західної Африки й островів Зеленого Мису, західна — від Гренландії та Ісландії до Антильських островів. Свою назву цей вид і рід отримав через спинний плавець, що надає тілу горбатої форми, та від звички при плаванні сильно вигинати спину в районі цього плавця. Дорослі самці в середньому завдовжки 13–14 метрів, а самиці — 14–16 метрів; вага становить від 25 до 30 тонн. Найбільша тривалість життя самців становила 48 років, а самиць — 38 років. Від берегів Антарктиди горбачі мігрують у п'яти напрямках: до західного берега Південної Америки (Чилі і Перу); до східної сторони Південної Америки і до Південно-Західної Африки (Ангола і Конго); до Південно-Східної Африки і Мадагаскару; до Західної Австралії; до Східної Австралії, Нової Зеландії і деяких островів Меланезії і Полінезії. Статевої зрілості горбачі достигають у 5-6 років, довжина тіла самиць досягає в середньому 12 м, самців — 11,7 м. Спарюються переважно взимку. Вагітність триває 11-12 місяців. Народжують за різними даними один раз рік або один на два роки. Дитинчати народжуються довжиною від 4 до 5,2 м. Годування молоком, яке містить 45-49 % жиру, 8,6-9,7 % білка, 0,35-1,03 % цукру, триває 5-10 місяців і за цей час виростають до 8-9 м.
Горбатий кит розповсюджений від Арктики до Антарктики. Виділяють три підвиди горбачів: північний і два південних: світліший австралійсько-новозеландський і темніших атлантично-африканський. — більш темний і великий. В Антарктиці вони живляться тільки ракоподібними, у місцях зимівель голодують. В інших районах їжа більш різноманітна — придонні і пелагічні рачки, риби, нечасто головоногі молюски. Горбачі міграційні тварини. У північній частині Тихого океану мігрують дві череди: одна мігрує від Чукотського моря до берегів Каліфорнії і Мексики, друга — від Алеутських островів, Аляски і Камчатки до Тайваню і Маріанських островів. У північній частині Атлантичного океану мігрують дві череди: східна — від Шпіцбергену та Нової Землі до Північно-Західної Африки й островів Зеленого Мису, західна — від Гренландії та Ісландії до Антильських островів. Свою назву цей вид і рід отримав через спинний плавець, що надає тілу горбатої форми, та від звички при плаванні сильно вигинати спину в районі цього плавця. Дорослі самці в середньому завдовжки 13–14 метрів, а самиці — 14–16 метрів; вага становить від 25 до 30 тонн. Найбільша тривалість життя самців становила 48 років, а самиць — 38 років. Від берегів Антарктиди горбачі мігрують у п'яти напрямках: до західного берега Південної Америки (Чилі і Перу); до східної сторони Південної Америки і до Південно-Західної Африки (Ангола і Конго); до Південно-Східної Африки і Мадагаскару; до Західної Австралії; до Східної Австралії, Нової Зеландії і деяких островів Меланезії і Полінезії. Статевої зрілості горбачі достигають у 5-6 років, довжина тіла самиць досягає в середньому 12 м, самців — 11,7 м. Спарюються переважно взимку. Вагітність триває 11-12 місяців. Народжують за різними даними один раз рік або один на два роки. Дитинчати народжуються довжиною від 4 до 5,2 м. Годування молоком, яке містить 45-49 % жиру, 8,6-9,7 % білка, 0,35-1,03 % цукру, триває 5-10 місяців і за цей час виростають до 8-9 м.
Література
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Balaeniformes
Balaenopteridae
