НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Magnolia soulangeana
Soul.-Bod. - Магнолія Суланжа
Синонім
- Magnolia brozzonii Millais
- Magnolia conspicua var. speciosa Loudon
- Magnolia lene Pépin
- Magnolia rustica subsp. rubra G. Nicholson
- Magnolia speciosa Van Geel
- Magnolia ×soulangiana Soul.-Bod.
- Yulania lenneana Lem.
Народна назва
Магнолія Сулянжа
Магнолія Сулянжа
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид
Лікарська рослина; Декоративний вид
Примітки
Детально
Отримана від схрещування магнолії оголеної (M. denudata) та магнолії лілієцвітої (M. liliflora). Виведена у Франції в 1820 році агрономом, колишнім дипломатом французької армії Етьєном Суланж-Боденом (фр. Étienne Soulange-Bodin). Магнолії в дикому вигляді ростуть на території Південної та Північної Америки, Південно-Східної Азії, на островах Ява і Суматра. Гібридна форма Magnolia × soulangeana широко розповсюджена в садах та парках світу. В культурі в Україні з кінця XIX століття. Культивується в ботанічних садах, міських насадженнях. Придатна до вирощування по всій території України, перспективна для ширшого впровадження в озеленення. Колекція магнолій цього виду є в Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України і в ботанічному саду імені Фоміна університету Шевченка. Зацвітає рослина ще до появи листя в квітні-травні. Квіти круглі великі (діаметром до 15-20 см) келихоподібні. Колір пелюсток буває від біло-рожевого до темно-пурпурового забарвлення при основі. Квіти з тонким ароматом або без сильного запаху. Магнолія Суланжа холодо- і посухостійка рослина. Краще росте на сонячних або злегка затінених, але бажано захищених від вітру ділянках. Магнолія любить кислі ґрунти, насичені органікою. Ґрунт має бути пухким, родючим, гумусовим, рівномірно зволоженим і з хорошим дренажем. Бажано проводити підгодівлю магнолії: навесні та влітку - азотні добрива для гарного розвитку, в середині - кінці літа калійні, щоб магнолія вчасно завершила вегетацію і успішно перезимувала. Зі спеціалізованих добрив магнолії підходять комплекси для азалій, рододендронів та хвойних, відповідно весняні та осінні. Рослина не сприймає засолені і вапняні ґрунти. Вона досить вологолюбна, але не переносить застою води. Поливати, мульчувати, а також захищати від вітрів необхідно обов'язково. Незважаючи на те, що магнолія морозостійка, верхівки пагонів можуть підмерзати. У цьому випадку потрібно проводити весняну обрізку, уражені гілки знову відновляться в цей же сезон. Обрізка рекомендується мінімальна, тільки формуюча і санітарна. Не варто вкорочувати гілки, намагаючись зменшити крону, бо цвітіння відбувається саме на кінцях гілок. Оптимальний час для обрізки - після цвітіння, на початку літа. У хороших умовах магнолія цвіте рано і рясно. Рослина є середньо морозостійкою, переносить зниження температури до −20С°. До зими необхідно нижню частину стовбура утеплювати соломою і хвоєю. Особливо цього потребують молоді дерева. Розмножують магнолію Суланжа відводками, насінням, а також укоріненням напівздерев'янілих живців.
Отримана від схрещування магнолії оголеної (M. denudata) та магнолії лілієцвітої (M. liliflora). Виведена у Франції в 1820 році агрономом, колишнім дипломатом французької армії Етьєном Суланж-Боденом (фр. Étienne Soulange-Bodin). Магнолії в дикому вигляді ростуть на території Південної та Північної Америки, Південно-Східної Азії, на островах Ява і Суматра. Гібридна форма Magnolia × soulangeana широко розповсюджена в садах та парках світу. В культурі в Україні з кінця XIX століття. Культивується в ботанічних садах, міських насадженнях. Придатна до вирощування по всій території України, перспективна для ширшого впровадження в озеленення. Колекція магнолій цього виду є в Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України і в ботанічному саду імені Фоміна університету Шевченка. Зацвітає рослина ще до появи листя в квітні-травні. Квіти круглі великі (діаметром до 15-20 см) келихоподібні. Колір пелюсток буває від біло-рожевого до темно-пурпурового забарвлення при основі. Квіти з тонким ароматом або без сильного запаху. Магнолія Суланжа холодо- і посухостійка рослина. Краще росте на сонячних або злегка затінених, але бажано захищених від вітру ділянках. Магнолія любить кислі ґрунти, насичені органікою. Ґрунт має бути пухким, родючим, гумусовим, рівномірно зволоженим і з хорошим дренажем. Бажано проводити підгодівлю магнолії: навесні та влітку - азотні добрива для гарного розвитку, в середині - кінці літа калійні, щоб магнолія вчасно завершила вегетацію і успішно перезимувала. Зі спеціалізованих добрив магнолії підходять комплекси для азалій, рододендронів та хвойних, відповідно весняні та осінні. Рослина не сприймає засолені і вапняні ґрунти. Вона досить вологолюбна, але не переносить застою води. Поливати, мульчувати, а також захищати від вітрів необхідно обов'язково. Незважаючи на те, що магнолія морозостійка, верхівки пагонів можуть підмерзати. У цьому випадку потрібно проводити весняну обрізку, уражені гілки знову відновляться в цей же сезон. Обрізка рекомендується мінімальна, тільки формуюча і санітарна. Не варто вкорочувати гілки, намагаючись зменшити крону, бо цвітіння відбувається саме на кінцях гілок. Оптимальний час для обрізки - після цвітіння, на початку літа. У хороших умовах магнолія цвіте рано і рясно. Рослина є середньо морозостійкою, переносить зниження температури до −20С°. До зими необхідно нижню частину стовбура утеплювати соломою і хвоєю. Особливо цього потребують молоді дерева. Розмножують магнолію Суланжа відводками, насінням, а також укоріненням напівздерев'янілих живців.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Magnoliales
Magnoliaceae
