НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Notonecta glauca
Linnaeus, 1758 - Хребтоплав звичайний
Синонім
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Європа, Кавказ, Закавказзя, Середня Азія, Близький Схід, Північна Африка (Канюкова, 2006). Дуже поширений вид. Відомий на всій території України. Мешкає переважно в ставках, невеликих озерах і різних заплавних водоймах зі стоячою або слабопроточною водою. Віддає перевагу постійним водоймам зі щільною рослинністю. У Шацькому поозер’ї був виявлений в усіх типах досліджених водних об’єктів (Грандова, 2016). Зимує у фазі імаго. Наприкінці зими в озерах можна спостерігати ополонки з хребтоплавами, що випливли до поверхні. Парування й відкладання яєць у Середній Європі відбуваються в період із середини березня до середини квітня. Яйця відкладають у тканини рослин. Яйцекладка розтягнута, через що впродовж літа одночасно трапляються личинки різних стадій. Розмноження відбувається в неглибоких ділянках водойм, які добре прогріваються. Зародковий розвиток триває від 14 до 32–47 днів після парування й пов’язаний із прогріванням води. Личинка, що вилупилася, падає на дно, після чого самостійно піднімається нагору та, прикріпившись до поверхневої плівки, починає дихати атмосферним повітрям через дихальний отвір на кінчику черевця. У середньому перші дві личинкові стадії розвиваються майже один–два тижні, остання стадія розвитку триває не менше трьох тижнів. Личинки різних віків трапляються до вересня, імаго відзначені з кінця липня. Унівольтинний вид. Щільність імаго в одній водоймі зазвичай не буває високою, хоча на личинковій стадії вона значна. Тривалість життя імаго в природі майже рік. Личинки ранніх віків харчуються дафніями, починаючи з третього віку, переходять до харчування з поверхні води. У личинок трапляється канібалізм. Харчування імаго відбувається переважно з поверхні води, інколи трапляється напад на придонних ракоподібних. Зона успішного полювання кожної особини біля поверхні не перевищує 2−2,5 л. При лові здобичі подразником є коливання водної поверхні. Два види органів сприйняття коливань розміщені на кінцівках і на вершині черевця. Злітає клоп найчастіше прямо з поверхні води, попередньо перевернувшись спинним боком догори (Канюкова, 2006; Putshkov V., Putshkov P., 1996).
Європа, Кавказ, Закавказзя, Середня Азія, Близький Схід, Північна Африка (Канюкова, 2006). Дуже поширений вид. Відомий на всій території України. Мешкає переважно в ставках, невеликих озерах і різних заплавних водоймах зі стоячою або слабопроточною водою. Віддає перевагу постійним водоймам зі щільною рослинністю. У Шацькому поозер’ї був виявлений в усіх типах досліджених водних об’єктів (Грандова, 2016). Зимує у фазі імаго. Наприкінці зими в озерах можна спостерігати ополонки з хребтоплавами, що випливли до поверхні. Парування й відкладання яєць у Середній Європі відбуваються в період із середини березня до середини квітня. Яйця відкладають у тканини рослин. Яйцекладка розтягнута, через що впродовж літа одночасно трапляються личинки різних стадій. Розмноження відбувається в неглибоких ділянках водойм, які добре прогріваються. Зародковий розвиток триває від 14 до 32–47 днів після парування й пов’язаний із прогріванням води. Личинка, що вилупилася, падає на дно, після чого самостійно піднімається нагору та, прикріпившись до поверхневої плівки, починає дихати атмосферним повітрям через дихальний отвір на кінчику черевця. У середньому перші дві личинкові стадії розвиваються майже один–два тижні, остання стадія розвитку триває не менше трьох тижнів. Личинки різних віків трапляються до вересня, імаго відзначені з кінця липня. Унівольтинний вид. Щільність імаго в одній водоймі зазвичай не буває високою, хоча на личинковій стадії вона значна. Тривалість життя імаго в природі майже рік. Личинки ранніх віків харчуються дафніями, починаючи з третього віку, переходять до харчування з поверхні води. У личинок трапляється канібалізм. Харчування імаго відбувається переважно з поверхні води, інколи трапляється напад на придонних ракоподібних. Зона успішного полювання кожної особини біля поверхні не перевищує 2−2,5 л. При лові здобичі подразником є коливання водної поверхні. Два види органів сприйняття коливань розміщені на кінцівках і на вершині черевця. Злітає клоп найчастіше прямо з поверхні води, попередньо перевернувшись спинним боком догори (Канюкова, 2006; Putshkov V., Putshkov P., 1996).
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Hemiptera
Notonectidae
