НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Aquarius paludum (Fabricius, 1794) - Водомірка болотяна

Синонім
  • Gerris paludum Fabricius, 1794
Народна назва

Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Ареал диз’юнктивний, складається із двох ділянок: західної (Європа, Сибір до Єнісею, Передня і Середня Азія) та східної (Далекий Схід, Східний Китай, Корея і Японія) (Канюкова, 2006). Дуже поширений вид. Відомий на всій території України (Putshkov V., Putshkov P., 1996). Вид пов’язаний здебільшого з басейнами великих рівнинних річок. Віддає перевагу великим водоймам із чистим від рослинності й відкритим дзеркалом води. Навесні, під час бурхливих паводків, A. paludum уникає рік, одиночні особини з’являються на поверхні стоячих водойм, розміщених у заплаві. У великих озерах у цей час утворюються зграйки. У літній період A. paludum, що живуть у річках, утворюють великі колонії. Вид іноді трапляється й у невеликих ізольованих водоймах, куди, імовірно, потрапляє в результаті міграцій. У Шацькому поозер’ї був виявлений в узбережних мілководдях великих та середніх озер (Грандова, 2016). Зимують імаго. Розмноження починають пізніше, ніж інші водомірки. Яйця відкладають на плаваючі у воді гілки й листя рослин та інші предмети. Ембріональний розвиток триває тиждень. Перші личинкові стадії тривають майже три доби, четверта – 6–8 днів, остання – 12–15 днів. Личинки ранніх віків живуть окремо від дорослих, у спокійніших, частково відокремлених мікростаціях. Полівольтинний вид, має не менше двох−трьох поколінь. Середня тривалість життя імаго літнього покоління в природі 28–30 днів. Упродовж першої декади свого життя вони активно паруються й полюють. Потім спостерігаються поступове зниження активності й зменшення ількості старих особин. Наприкінці життя вони стають млявими й нерухливими. Зміна одного покоління відбувається пересічно впродовж місяця. З появою особин нового покоління різко зростає інтенсивність міграцій, упродовж трьох діб чисельність поновлюється на 70–90%. У літній період це яскраво виражений колоніальний вид. Колонії, що включають до декількох сотень особин, складаються з імаго й личинок старших віків. Особини в колонії тримаються компактно. Зграйки прив’язані до своїх ділянок. Вони скупчуються під навислими над водою деревами й зазвичай захищені від нападу з берега. Іноді вони можуть виходити на берег або сидіти на стовбурах та гілках дерев, що опускаються у воду. Величина колонії корелює з величиною відкритої ділянки води, наявністю течії, ступенем ізольованості ділянки. Найбільша щільність зафіксована у відкритих стаціях зі слабкою течією, 10–50 особин на 1 м2 , величина колонії змінювалася від 200 до 1000 особин. Менша щільність зареєстрована в стариці – 7 екз. на 1 м2. У річках величина зграй змінювалася від 10 до 30–70 особин (Канюкова, 2006; Putshkov V., Putshkov P., 1996).
Література
  • Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
    View source
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Hemiptera
Gerridae