НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Gerris lacustris
(Linnaeus, 1758) - Водомірка ставкова
Синонім
- Cimex lacustris Linnaeus, 1758
- Gerris brevirostris Bergroth, 1893
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Європа, Кавказ, Казахстан, Центральна і Східна Азія, Північно-Західна Африка (Канюкова, 2006). Значно поширений вид. Відомий на всій території України (Putshkov V., Putshkov P., 1996). Зазвичай трапляється в ставках, озерах або заплавних водоймах зі стоячою водою й щільною рослинністю. У Шацькому поозер’ї виявлений в усіх досліджених типах біотопів (Грандова, 2016). Бувають коротко- та повнокрилими. Зимують імаго. Від кінця квітня відбуваються міграції та заселення місць для розмноження. Яйця відкладають на нижню сторону плаваючих у воді предметів або уздовж краю листя рослин. Мають п’ять стадій розвитку личинки. Тривалість ембріонального розвитку залежить від температури навколишнього середовища. Полівольтинні. Особини першого покоління розвиваються до середини липня й розмножуються повторно, серед них переважають короткокрилі форми, нездатні до міграцій. Особини другого зимуючого покоління розвиваються в серпні, серед них переважають довгокрилі особини. Можуть бути унівольтинними при пізній та холодній весні і бівольтинними при ранній та теплій. Хижаки. Зграйки зазвичай розміщуються під нависаючими деревами, з яких падає здобич. Харчуються дрібними безхребетними – здебільшого комахами, що впали на поверхню води, а також тими, що спливають до поверхні для линьки, зокрема личинками кровосисних двокрилих. Інколи живляться трупами невеликих хребетних тварин. Личинки можуть висмоктувати нижчих ракоподібних та інших дрібних тварин (Канюкова, 2006; Putshkov V., Putshkov P., 1996).
Європа, Кавказ, Казахстан, Центральна і Східна Азія, Північно-Західна Африка (Канюкова, 2006). Значно поширений вид. Відомий на всій території України (Putshkov V., Putshkov P., 1996). Зазвичай трапляється в ставках, озерах або заплавних водоймах зі стоячою водою й щільною рослинністю. У Шацькому поозер’ї виявлений в усіх досліджених типах біотопів (Грандова, 2016). Бувають коротко- та повнокрилими. Зимують імаго. Від кінця квітня відбуваються міграції та заселення місць для розмноження. Яйця відкладають на нижню сторону плаваючих у воді предметів або уздовж краю листя рослин. Мають п’ять стадій розвитку личинки. Тривалість ембріонального розвитку залежить від температури навколишнього середовища. Полівольтинні. Особини першого покоління розвиваються до середини липня й розмножуються повторно, серед них переважають короткокрилі форми, нездатні до міграцій. Особини другого зимуючого покоління розвиваються в серпні, серед них переважають довгокрилі особини. Можуть бути унівольтинними при пізній та холодній весні і бівольтинними при ранній та теплій. Хижаки. Зграйки зазвичай розміщуються під нависаючими деревами, з яких падає здобич. Харчуються дрібними безхребетними – здебільшого комахами, що впали на поверхню води, а також тими, що спливають до поверхні для линьки, зокрема личинками кровосисних двокрилих. Інколи живляться трупами невеликих хребетних тварин. Личинки можуть висмоктувати нижчих ракоподібних та інших дрібних тварин (Канюкова, 2006; Putshkov V., Putshkov P., 1996).
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Hemiptera
Gerridae
