НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Morus nigra
L. - Шовковиця чорна
Синонім
- Morus atrata Raf.
- Morus cretica Raf.
- Morus laciniata Mill.
- Morus petiolaris Raf.
- Morus scabra Moretti
- Morus siciliana Mill.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Технічні культури; Їстівний
Лікарська рослина; Декоративний вид; Технічні культури; Їстівний
Примітки
Детально
Листопадне дерево, відоме в культурі, широко розповсюджене на Кавказі, в Центральній Азії, Молдові та Україні. Вирощують заради смачних плодів та деревини. Походить з Південно-Східної Азії (Корея, Китай), де й досі зустрічається дика форма. Давно введена в культуру, відома з часів європейської античності. Про тутову ягоду писали поети Вергілій та Овідій Назон, науковець Пліній Старший. Дерево з крислатою кроною, до 5-10 м заввишки. Листя більш жорсткі і менш придатні для годування шовкопряда, ніж листя шовковиці білої. Оцвітина проста, чотирироздільна, дзвоникувата. Дерево цвіте в травні. Перші зрілі ягоди — у червні. Приємна ботанічна особливість — нерівномірність визрівання ягід. Це дає змогу збирати зрілі ягоди довгий термін, залишаючи при цьому на дереві зелені. Збори полегшені тим, що зрілі ягоди добре осипаються, не потребуючи зусиль. Термін життя дерева — в середньому 250 років, зрідка — більше. Найстаріше дерево шовковиці, випадково збережене в Україні, шовковиця з саду колишнього Видубицького монастиря в Києві, нині Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України. За переказами, насіння шовковиці привезли ченці з країн Центральної Азії. З попередніх насаджень і походить шовковиця-довгожитель. Шовковиця чорна — давня лікувальна рослина в народній медицині Кореї, Китаю, В'єтнаму, Індії, Кавказу. Традиційно використовували кору як глистогінне, листя, квіти, ягоди при захворюваннях серця, нирок, підшлункової залози, застуді. Також зрілі ягоди настоювали на воді і приймали при застуді та болю у горлі. Проте досі в сучасній доказовій медицині не було доведено її ефективності при цих перелічених захворюваннях, і вищезазначена інформація має виключно історичний інтерес. Ягоди чорної шовковиці добре сушаться і добре зберігаються у висушеній формі. В добу до промислового вироблення білого цукру — ягоди шовковиці поряд з курагою, родзинками та сушеною динею використовувались як природні замінники цукру. До того ж, вони були і залишились значно кориснішими через вміст пектинових речовин та мікроелементів, яких позбавлені промислові форми цукру. Сушена форма дає змогу подовжити лікувально-оздоровчу дію натуральної речовини в зимовий період.
Листопадне дерево, відоме в культурі, широко розповсюджене на Кавказі, в Центральній Азії, Молдові та Україні. Вирощують заради смачних плодів та деревини. Походить з Південно-Східної Азії (Корея, Китай), де й досі зустрічається дика форма. Давно введена в культуру, відома з часів європейської античності. Про тутову ягоду писали поети Вергілій та Овідій Назон, науковець Пліній Старший. Дерево з крислатою кроною, до 5-10 м заввишки. Листя більш жорсткі і менш придатні для годування шовкопряда, ніж листя шовковиці білої. Оцвітина проста, чотирироздільна, дзвоникувата. Дерево цвіте в травні. Перші зрілі ягоди — у червні. Приємна ботанічна особливість — нерівномірність визрівання ягід. Це дає змогу збирати зрілі ягоди довгий термін, залишаючи при цьому на дереві зелені. Збори полегшені тим, що зрілі ягоди добре осипаються, не потребуючи зусиль. Термін життя дерева — в середньому 250 років, зрідка — більше. Найстаріше дерево шовковиці, випадково збережене в Україні, шовковиця з саду колишнього Видубицького монастиря в Києві, нині Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України. За переказами, насіння шовковиці привезли ченці з країн Центральної Азії. З попередніх насаджень і походить шовковиця-довгожитель. Шовковиця чорна — давня лікувальна рослина в народній медицині Кореї, Китаю, В'єтнаму, Індії, Кавказу. Традиційно використовували кору як глистогінне, листя, квіти, ягоди при захворюваннях серця, нирок, підшлункової залози, застуді. Також зрілі ягоди настоювали на воді і приймали при застуді та болю у горлі. Проте досі в сучасній доказовій медицині не було доведено її ефективності при цих перелічених захворюваннях, і вищезазначена інформація має виключно історичний інтерес. Ягоди чорної шовковиці добре сушаться і добре зберігаються у висушеній формі. В добу до промислового вироблення білого цукру — ягоди шовковиці поряд з курагою, родзинками та сушеною динею використовувались як природні замінники цукру. До того ж, вони були і залишились значно кориснішими через вміст пектинових речовин та мікроелементів, яких позбавлені промислові форми цукру. Сушена форма дає змогу подовжити лікувально-оздоровчу дію натуральної речовини в зимовий період.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Rosales
Moraceae
