НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Salvia verticillata
L. - Шавлія кільчаста
Синонім
- Covola verticillata (L.) Medik.
- Hemisphace verticillata (L.) Opiz
- Horminum verticillatum (L.) Mill.
- Sphacopsis verticillata (L.) Briq.
Народна назва
Буквиця, дідове сало, жалька, криничник, свинюх
Буквиця, дідове сало, жалька, криничник, свинюх
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Медодайні рослини; Їстівний
Лікарська рослина; Медодайні рослини; Їстівний
Примітки
Детально
Поширення: Азія, Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Західна Азія: Іран; Ірак; Туреччина; Європа, Східна Європа: Білорусь, Молдова; Україна, європейська частина Росії; Середня Європа: Австрія; Чехословаччина; Угорщина; Польща; Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Греція; Італія; Румунія; Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія. Трапляється по всій Україні. Порівняно рідше в поліських районах. Європейсько-передньоазійський вид. Вид поширений у Центральній та Східній Європі та Західній Азії. Натуралізований в Північній Європі та Північній Америці. Багаторічна рослина. Стебла численні, прості, рідше гілчасті, прямі, густо опушені багатоклітковими волосками. Листя серцеподібно-яйцеподібні, гострі, кінці листової пластинки городчаті, розміщуються кільцями, звідки походить і назва рослини. Квітки по 16-35 зібрані в мутовки; вінчик двогубий, ліловий, іноді білий. Цвіте в липні-вересні. Кожна квітка цвіте 2 дні, при цьому виділяє 0,22-0,42 мг нектару (залежить від погодних умов), окремі квіти аж до 2 мг. Середній вміст цукру в нектарі коливається в межах 50-86%, прозорий, безбарвний, без запаху. Бджоли охоче відвідують нектар і пилок. Плоди — яйцеподібні, коричнюваті, гладенькі горішки — дозрівають в серпні-вересні. Росте на відкритих смітних місцях, а також на глинистих обривах та вапнякових схилах. Наземна частина містить ефірні олії зеленкуватого кольору з дуже різким запахом. В 19 столітті шавлія кільчаста була найпопулярнішою пряністю. Листя її надають стравам сильний аромат зі специфічним прохолодним присмаком. На Кавказі їх їдять як приправу до жирних м'ясних страв, в Західній Європі і Середній Азії сухі листя використовують для ароматизації пива, як пряноароматичну приправу до сиру, юшки, м'ясу, стравам з дичини, свійської птиці, холодним м'ясним салатам. Збирають листки верхівок рослини разом з квітковими пуп'янками напередодні цвітіння. У кулінарії зустрічається у вигляді порошку. Добрий медонос. Серед інших видів шавлій кільчаста є найбільш нектароносною. Виділяє до 900 кг нектару з 1 га, в посушливі роки медопродуктивність падає вдвічі. Мед високої якості, світло-бурштинового кольору, придатний для зимівлі бджіл.
Поширення: Азія, Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Західна Азія: Іран; Ірак; Туреччина; Європа, Східна Європа: Білорусь, Молдова; Україна, європейська частина Росії; Середня Європа: Австрія; Чехословаччина; Угорщина; Польща; Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Греція; Італія; Румунія; Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія. Трапляється по всій Україні. Порівняно рідше в поліських районах. Європейсько-передньоазійський вид. Вид поширений у Центральній та Східній Європі та Західній Азії. Натуралізований в Північній Європі та Північній Америці. Багаторічна рослина. Стебла численні, прості, рідше гілчасті, прямі, густо опушені багатоклітковими волосками. Листя серцеподібно-яйцеподібні, гострі, кінці листової пластинки городчаті, розміщуються кільцями, звідки походить і назва рослини. Квітки по 16-35 зібрані в мутовки; вінчик двогубий, ліловий, іноді білий. Цвіте в липні-вересні. Кожна квітка цвіте 2 дні, при цьому виділяє 0,22-0,42 мг нектару (залежить від погодних умов), окремі квіти аж до 2 мг. Середній вміст цукру в нектарі коливається в межах 50-86%, прозорий, безбарвний, без запаху. Бджоли охоче відвідують нектар і пилок. Плоди — яйцеподібні, коричнюваті, гладенькі горішки — дозрівають в серпні-вересні. Росте на відкритих смітних місцях, а також на глинистих обривах та вапнякових схилах. Наземна частина містить ефірні олії зеленкуватого кольору з дуже різким запахом. В 19 столітті шавлія кільчаста була найпопулярнішою пряністю. Листя її надають стравам сильний аромат зі специфічним прохолодним присмаком. На Кавказі їх їдять як приправу до жирних м'ясних страв, в Західній Європі і Середній Азії сухі листя використовують для ароматизації пива, як пряноароматичну приправу до сиру, юшки, м'ясу, стравам з дичини, свійської птиці, холодним м'ясним салатам. Збирають листки верхівок рослини разом з квітковими пуп'янками напередодні цвітіння. У кулінарії зустрічається у вигляді порошку. Добрий медонос. Серед інших видів шавлій кільчаста є найбільш нектароносною. Виділяє до 900 кг нектару з 1 га, в посушливі роки медопродуктивність падає вдвічі. Мед високої якості, світло-бурштинового кольору, придатний для зимівлі бджіл.
Література
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Lamiales
Lamiaceae
