НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Astragalus cicer
L. - Астрагал нутовий
Синонім
- Astragaloides cicera (L.) Moench
- Astragalus canescens Kit. ex Jáv., 1926
- Astragalus cicerinus St.-Lag.
- Astragalus heldaviensis Lerchenf.
- Astragalus microphyllus L.
- Astragalus mucronatus DC.
- Astragalus pseudocicer Opiz
- Astragalus vesicarius Lam.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Поширений у Європі (Австрія, Бельгія, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Польща, Швейцарія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна (у тому числі Крим), Болгарія, колишня Югославія, Італія (пн.), Румунія, Франція, Іспанія (пн. та сх.)) й Азії (Туреччина (сх.), Вірменія, Азербайджан, Грузія, зх. Сибір); інтродукований до США й Канади. В Україні зростає у степах, на лісових галявинах, луках, лугових і степових схилах, у чагарниках — на всій території. Багаторічна трава 20–80 см завдовжки. Стебла висхідні або розпростерті. Листки із 17—31 еліптичних або довгасто-ланцетних листочків. Суцвіття колосоподібно-головчасті, довгасто-овальні або довгасті, на коротких квітконосах. Чашечка дзвонова, розкривається після відцвітання. Боби яйцювато-кулясті або кулясті, роздуті, густо-чорно-волосисті, 8–12 мм завдовжки, не включені у чашечку. Рослина може бути використана для стабілізації ґрунту, на сіно або для випасу худоби.
Поширений у Європі (Австрія, Бельгія, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Польща, Швейцарія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна (у тому числі Крим), Болгарія, колишня Югославія, Італія (пн.), Румунія, Франція, Іспанія (пн. та сх.)) й Азії (Туреччина (сх.), Вірменія, Азербайджан, Грузія, зх. Сибір); інтродукований до США й Канади. В Україні зростає у степах, на лісових галявинах, луках, лугових і степових схилах, у чагарниках — на всій території. Багаторічна трава 20–80 см завдовжки. Стебла висхідні або розпростерті. Листки із 17—31 еліптичних або довгасто-ланцетних листочків. Суцвіття колосоподібно-головчасті, довгасто-овальні або довгасті, на коротких квітконосах. Чашечка дзвонова, розкривається після відцвітання. Боби яйцювато-кулясті або кулясті, роздуті, густо-чорно-волосисті, 8–12 мм завдовжки, не включені у чашечку. Рослина може бути використана для стабілізації ґрунту, на сіно або для випасу худоби.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Fabales
Fabaceae
