НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Haemopis sanguisuga
(Linnaeus, 1758) - П'явка велика псевдокінська
Синонім
- Hirudo sanguisuga Linnaeus, 1758
- Hirudo gulo Braun, 1805
- Hirudo vorax Johnson, 1816
Народна назва
Гемопіс санґвісуґа
Гемопіс санґвісуґа
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Поширена в Європі, зокрема в Україні, та північній Африці. Трапляється переважно в невеличких водоймах з невеликою глибиною та повільною течією, в калюжах, які іноді пересихають, але дно їх залишається вологим, прибережній зоні озер і річок. Здатна пересуватися суходолом, спираючись на присоски, а також плаває. Є сильним і ненажерливим хижаком. Живиться хробаками, зокрема п'явками інших видів, м'якунами, личинками водних комах та іншими водними безхребетними, також дрібними хребетними, насамперед пуголовками, яких вона може здолати. Іноді можна спостерігати, як два хижаки з двох протилежних кінців намагаються проковтнути довгого хробака. Якщо вони не справляються зі здобиччю, то відривають від неї шматки. Природними ворогами цієї п'явки є великі водні хребетні. Загальна довжина досягає 15 см. Зовнішністю схожа на п'явку виду Limnatis nilotica. З двох боків голови має по 5 очей. Щелепи у неї розвинені значно гірше, ніж у медичній п'явки, мають 2 рядки по 14 зубів. Тулуб складається з 33 сомітів. Кількість видимих кілець не збігається з сомітами. Передня присоски середнього розміру. Задня присоска невелика, менше половини найбільшої ширини тіла. Анальний отвір великий, оскільки через нього виділяються великі шматки неперетравленої їжі. Спина дорослої особини чорного забарвлення з коричневим відтінком, на її поверхні можуть бути розкидані темні плями. Черево сіре або зеленувато-сіре, бічні жовті стрічки часто відсутні. Молоді особини мають світлішу спину, на ньому нерідко присутній візерунок.
Поширена в Європі, зокрема в Україні, та північній Африці. Трапляється переважно в невеличких водоймах з невеликою глибиною та повільною течією, в калюжах, які іноді пересихають, але дно їх залишається вологим, прибережній зоні озер і річок. Здатна пересуватися суходолом, спираючись на присоски, а також плаває. Є сильним і ненажерливим хижаком. Живиться хробаками, зокрема п'явками інших видів, м'якунами, личинками водних комах та іншими водними безхребетними, також дрібними хребетними, насамперед пуголовками, яких вона може здолати. Іноді можна спостерігати, як два хижаки з двох протилежних кінців намагаються проковтнути довгого хробака. Якщо вони не справляються зі здобиччю, то відривають від неї шматки. Природними ворогами цієї п'явки є великі водні хребетні. Загальна довжина досягає 15 см. Зовнішністю схожа на п'явку виду Limnatis nilotica. З двох боків голови має по 5 очей. Щелепи у неї розвинені значно гірше, ніж у медичній п'явки, мають 2 рядки по 14 зубів. Тулуб складається з 33 сомітів. Кількість видимих кілець не збігається з сомітами. Передня присоски середнього розміру. Задня присоска невелика, менше половини найбільшої ширини тіла. Анальний отвір великий, оскільки через нього виділяються великі шматки неперетравленої їжі. Спина дорослої особини чорного забарвлення з коричневим відтінком, на її поверхні можуть бути розкидані темні плями. Черево сіре або зеленувато-сіре, бічні жовті стрічки часто відсутні. Молоді особини мають світлішу спину, на ньому нерідко присутній візерунок.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Annelida
Clitellata
Hirudinea
Arhynchobdellida
Haemopidae
