НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Hepialus humuli
(Linnaeus, 1758) - Тонкопряд хмелевий
Синонім
- Noctua humuli Linnaeus, 1758
- Hepialus hethlandica Staudinger, 1871
- Hepialus humulator Haworth, 1802
- Hepialus thuleus Linnaeus, 1758
- Noctua humuli Linnaeus, 1758
- Phalaena humuli Linnaeus, 1758
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Ареал виду — помірна Європа до Лапландії на півночі та Західного Сибіру на сході. Добирається до висот в 2000 м. Довжина переднього крила — 2 і навіть 3,5 см; самиці помітно більші за самців. Крім того, особини різних статей розрізняються і за забарвленням — самці блискучі, сріблясто-білі, а самки жовті з помаранчевим малюнком (передні крила) і коричневі (задні). Як звичайно, черевце самок більш важке. Вусики і у самок, і у самців короткі. І самці, і самиці покриті жовтуватими волосками, низ крил у обох статей черновато-сіруватий. Верх відрізняється: самці сніжно-білі, самки жовті з червоними розводами. Задні крила самок сіруваті. Розмах крил - від 42 до 68 мм. Імаго трапляються з кінця травня до середини серпня. Воліє літати в сутінках по вологих низовинах. Парки, галявини і залежні землі для нього менш цікаві, хоча зустріти його там — справа теж цілком буденна. З настанням сутінків спочатку вилітають самці хмелевого тонкопряда, але літають недовго, швидко осідають тут і там і починають виділяти аромати, що приводять у збуджений стан самок, які вилітають трохи пізніше. Далі — спаровування. Віддає перевагу вологим місцям. Гусениці живуть з серпня по квітень (півтора року). Кормові рослини гусениць: хміль (Humulus lupulus), щавель, різні злаки і трави. Після появи на світ і недовгої годівлі, гусениці зимують, потім годуються все літо, дорослішаючи до наступної осені, зимують вдруге, а оляльковуються лише після цього на землі в трубкоподібному гніздечку. Гусениця жовтувата, з чорними крапками і бурою головою. Живе в ґрунті. Яйця Hepialus humuli попросту розкидає на землю під час польоту.
Ареал виду — помірна Європа до Лапландії на півночі та Західного Сибіру на сході. Добирається до висот в 2000 м. Довжина переднього крила — 2 і навіть 3,5 см; самиці помітно більші за самців. Крім того, особини різних статей розрізняються і за забарвленням — самці блискучі, сріблясто-білі, а самки жовті з помаранчевим малюнком (передні крила) і коричневі (задні). Як звичайно, черевце самок більш важке. Вусики і у самок, і у самців короткі. І самці, і самиці покриті жовтуватими волосками, низ крил у обох статей черновато-сіруватий. Верх відрізняється: самці сніжно-білі, самки жовті з червоними розводами. Задні крила самок сіруваті. Розмах крил - від 42 до 68 мм. Імаго трапляються з кінця травня до середини серпня. Воліє літати в сутінках по вологих низовинах. Парки, галявини і залежні землі для нього менш цікаві, хоча зустріти його там — справа теж цілком буденна. З настанням сутінків спочатку вилітають самці хмелевого тонкопряда, але літають недовго, швидко осідають тут і там і починають виділяти аромати, що приводять у збуджений стан самок, які вилітають трохи пізніше. Далі — спаровування. Віддає перевагу вологим місцям. Гусениці живуть з серпня по квітень (півтора року). Кормові рослини гусениць: хміль (Humulus lupulus), щавель, різні злаки і трави. Після появи на світ і недовгої годівлі, гусениці зимують, потім годуються все літо, дорослішаючи до наступної осені, зимують вдруге, а оляльковуються лише після цього на землі в трубкоподібному гніздечку. Гусениця жовтувата, з чорними крапками і бурою головою. Живе в ґрунті. Яйця Hepialus humuli попросту розкидає на землю під час польоту.
Література
- Kanarskyi Yu., Geryak Yu. Macrolepidoptera (Insecta, Lepidoptera) of the Pozhyzhevska site in Chornogora Mts // Scientific principles of biodiversity conservation. – 2014. – Vol.5(12), №1. – P.145-162.
View source - Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Hepialidae
