НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Zeuzera pyrina
Linnaeus, 1761 - Червиця в'їдлива
Синонім
- Cossus aesculi (Linnaeus, 1767)
- Noctua hypocastani Poda, 1761
- Phalaena aesculi Linnaeus, 1767
- Phalaena hilaris Geoffroy, 1785
- Phalaena pyrina Linnaeus, 1761
- Zeuzera decipiens Kirby, 1892
- Zeuzera hilaris (Geoffroy, 1785)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Небезпечний шкідник, завдає значної шкоди плодовим садам, пошкоджує яблуню, грушу, абрикос, горіх. Шкодять гусениці більш ніж на 100 видах лісових, плодових і декоративних рослин. Вид поширений в Європі (за винятком Ірландії), Північній Африці та Азії. Завезений у США. Самець з розмахом крил до 50 мм, самиця — 60–65 мм. Передні й задні крила білі з розкиданими по них синюватими овальними плямами; на спинному боці грудей шість великих темно-синіх плям. Черевце товсте, темно-синє з білими поперечними смугами; у самиці закінчується невеликим яйцекладом. Ноги синювато-чорні. Вусики у самиці з білуватим пушком; у самця половина вусиків периста. Гусениця завдовжки до 60 мм, біла з жовтуватим або рожевуватим відтінком, з чорними горбками, вкритими короткими волосками. Голова, потиличний і анальний щитки темно-коричневі. Лялечка завдовжки до 30 мм, циліндрична, темно-коричнева, з рогоподібним відростком між очима; кінець черевця з 10 зубчиками. Метелики літають з червня-липня по кінець серпня. Активні у вечірні й нічні години. Самиця малорухлива, самці активніші. Самиці відкладають невеликими групами на кору листяних дерев біля бруньок. Самиця може відкласти до 300 яєць. Забарвлення яєць від світло-жовтого до рожевуватого. Форма циліндрична, боки закруглені. Після кладки самиця гине. Інкубація триває 14 днів. Після вилуплення гусениці розповзаються по дереву, часто повисають на павутинках і вітром розносяться на значні відстані. Потрапивши в крону дерев, гусениця вгризається в черешок листя і молоді пагони, де проточує поздовжні ходи. До осені кожна гусениця проточує 3–4 ходи. Після першої зимівлі, від квітня й до осені, гусениці вгризаються в деревину стовбура, скелетних гілок і проточують одиничний поздовжній хід, спрямований угору. Линяють сім разів. Загалом гусениці зимують двічі. Після другої зимівлі, починаючи з другої половини травня, гусениці розширюють вихідний отвір і роблять вертикальний хід, в якому заляльковуються. Масове заляльковування відбувається у червні-липні. Лялечка розвивається 14–18 діб. Перед виходом метелика лялечка висувається з отвору назовні. У прохолодну й вологу погоду частина гусениць гине від грибкових і бактеріальних хвороб. Гусениці гинуть також від ендопаразитів. Їх особливо активно заражають браконіда Apanteles laevigatus, іхневмоніда Elasmus ciopkaloi й мухи тахіни Winthemia cruentata та Winthemia venusta.
Небезпечний шкідник, завдає значної шкоди плодовим садам, пошкоджує яблуню, грушу, абрикос, горіх. Шкодять гусениці більш ніж на 100 видах лісових, плодових і декоративних рослин. Вид поширений в Європі (за винятком Ірландії), Північній Африці та Азії. Завезений у США. Самець з розмахом крил до 50 мм, самиця — 60–65 мм. Передні й задні крила білі з розкиданими по них синюватими овальними плямами; на спинному боці грудей шість великих темно-синіх плям. Черевце товсте, темно-синє з білими поперечними смугами; у самиці закінчується невеликим яйцекладом. Ноги синювато-чорні. Вусики у самиці з білуватим пушком; у самця половина вусиків периста. Гусениця завдовжки до 60 мм, біла з жовтуватим або рожевуватим відтінком, з чорними горбками, вкритими короткими волосками. Голова, потиличний і анальний щитки темно-коричневі. Лялечка завдовжки до 30 мм, циліндрична, темно-коричнева, з рогоподібним відростком між очима; кінець черевця з 10 зубчиками. Метелики літають з червня-липня по кінець серпня. Активні у вечірні й нічні години. Самиця малорухлива, самці активніші. Самиці відкладають невеликими групами на кору листяних дерев біля бруньок. Самиця може відкласти до 300 яєць. Забарвлення яєць від світло-жовтого до рожевуватого. Форма циліндрична, боки закруглені. Після кладки самиця гине. Інкубація триває 14 днів. Після вилуплення гусениці розповзаються по дереву, часто повисають на павутинках і вітром розносяться на значні відстані. Потрапивши в крону дерев, гусениця вгризається в черешок листя і молоді пагони, де проточує поздовжні ходи. До осені кожна гусениця проточує 3–4 ходи. Після першої зимівлі, від квітня й до осені, гусениці вгризаються в деревину стовбура, скелетних гілок і проточують одиничний поздовжній хід, спрямований угору. Линяють сім разів. Загалом гусениці зимують двічі. Після другої зимівлі, починаючи з другої половини травня, гусениці розширюють вихідний отвір і роблять вертикальний хід, в якому заляльковуються. Масове заляльковування відбувається у червні-липні. Лялечка розвивається 14–18 діб. Перед виходом метелика лялечка висувається з отвору назовні. У прохолодну й вологу погоду частина гусениць гине від грибкових і бактеріальних хвороб. Гусениці гинуть також від ендопаразитів. Їх особливо активно заражають браконіда Apanteles laevigatus, іхневмоніда Elasmus ciopkaloi й мухи тахіни Winthemia cruentata та Winthemia venusta.
Література
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Cossidae
