НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Malacosoma neustria
(Linnaeus, 1758) - Кільчастий шовкопряд
Синонім
- Phalaena neustria Linnaeus, 1758
- Bombyx bilineatus Haworth, 1900
- Bombyx neustria Linnaeus, 1758
- Bombyx pyri Scopoli, 1763
- Bombyx unicolor Cyrillo, 1787
- Gastropacha neustria (Linnaeus, 1758)
- Phalaena annularis Geoffroy, 1785
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Зимують майже повністю сформовані гусениці в яйцевих оболонках. Відродження гусениць починається в період розпускання бруньок і завершується перед цвітінням яблуні ранніх сортів, триваючи в середньому 10-16 діб. Гусениці живуть разом. Для живлення розповзаються павутинними «доріжками», прокладеними на корі гілок. Живляться увечері й уночі. Якщо ночі холодні, можуть живитися і вдень. Залежно від температурних умов розвиток гусениць може тривати від 25 до 50 діб. За цей час вони 4-5 разів линяють, проходячи 5-6 віків. Після кожного линяння гусениці влаштовують нове павутинне гніздо в нижчерозміщеному розгалуженні гілок. В останньому віці гусениці розповзаються і в першій – другій декадах червня заляльковуються в коконах між двома – трьома листками, стягнутими павутиною, в кущах, тріщинах кори, на траві. У стадії лялечки перебувають 14-16 діб. У Лісостепу літ метеликів починається в останній декаді червня, масовий – у липні. Метелики літають увечері і вночі, не живляться і найчастіше на 2-3 добу після спарювання відкладають весь запас яєць по спіралі навколо тонких гілочок. У кожній яйцекладцікільці налічується 250-350 яєць. Життя самців триває близько 5 діб, самок – 7-9 діб. Сформовані в яйцевих оболонках гусениці впадають у діапаузу до весни наступного року. Генерація однорічна. Пошкоджує плодові, а також дуб, тополю, ільмові, липу, багато кущів. Віддає перевагу яблуні й дубу. Гусениці молодших віків скелетують листя, дорослі грубо об’їдають їх, залишаючи тільки центральну жилку. При 4-5 яйцекладках на одне дерево створюється реальна загроза для листкового апарату. Масове розмноження кільчастого шовкопряда спостерігається періодично. Осередки шкідника виникають переважно у порослевих низькоповнотних дібровах або в садах. Це пов’язано з тим, що найсприятливіші для розмноження кільчастого шовкопряда – розріджені, прогріті сонцем насадження. Чисельність кільчастого шовкопряда регулюють паразити, хижаки й хвороби. На шкіднику паразитує понад 100 ентомофагів. Яйця заражають Trichogramma cacoeciae March., Telenomus laeviusculus Ratz., Ooencyrtus tardus Ratz., Anastatus japonicus Ashm. Яйцеїдам належить основна роль у придушенні масового розмноження шкідника. Слід особливо відзначити вузькоспеціалізованого яйцеїда Telenomus’a laeviusculus’a, який розвивається синхронно з кільчастим шовкопрядом. Гусениць і лялечок заражають їздці іхневмоніди – Apechtis rufata Gmel., A. capulifera Kriechb., A. guadridentata Thoms., Iseropus stercorator F., Gregopimpla malacosomae Seyrid., Pimpla insti­gator L.; браконіди – Apanteles gastropachae Bouche., A. neustriae Тobias., A. spurius Wesm., Meteorus istericus Nees., M.versicolor Wesm., Rogas rossicus Kok., Bracon nygmiae Tel.; мухитахіни – Carcelia bombylans R.D., C. excisa Fll., Exorista larvarum L., Zenilla libathrix Panz. та ін. Із хижаків кільчастого шовкопряда знищують туруни, сонечка, хижі клопи, золотоочки, павуки. У вологі роки гусениці гинуть від вірусних і бактеріальних хвороб.
Зимують майже повністю сформовані гусениці в яйцевих оболонках. Відродження гусениць починається в період розпускання бруньок і завершується перед цвітінням яблуні ранніх сортів, триваючи в середньому 10-16 діб. Гусениці живуть разом. Для живлення розповзаються павутинними «доріжками», прокладеними на корі гілок. Живляться увечері й уночі. Якщо ночі холодні, можуть живитися і вдень. Залежно від температурних умов розвиток гусениць може тривати від 25 до 50 діб. За цей час вони 4-5 разів линяють, проходячи 5-6 віків. Після кожного линяння гусениці влаштовують нове павутинне гніздо в нижчерозміщеному розгалуженні гілок. В останньому віці гусениці розповзаються і в першій – другій декадах червня заляльковуються в коконах між двома – трьома листками, стягнутими павутиною, в кущах, тріщинах кори, на траві. У стадії лялечки перебувають 14-16 діб. У Лісостепу літ метеликів починається в останній декаді червня, масовий – у липні. Метелики літають увечері і вночі, не живляться і найчастіше на 2-3 добу після спарювання відкладають весь запас яєць по спіралі навколо тонких гілочок. У кожній яйцекладцікільці налічується 250-350 яєць. Життя самців триває близько 5 діб, самок – 7-9 діб. Сформовані в яйцевих оболонках гусениці впадають у діапаузу до весни наступного року. Генерація однорічна. Пошкоджує плодові, а також дуб, тополю, ільмові, липу, багато кущів. Віддає перевагу яблуні й дубу. Гусениці молодших віків скелетують листя, дорослі грубо об’їдають їх, залишаючи тільки центральну жилку. При 4-5 яйцекладках на одне дерево створюється реальна загроза для листкового апарату. Масове розмноження кільчастого шовкопряда спостерігається періодично. Осередки шкідника виникають переважно у порослевих низькоповнотних дібровах або в садах. Це пов’язано з тим, що найсприятливіші для розмноження кільчастого шовкопряда – розріджені, прогріті сонцем насадження. Чисельність кільчастого шовкопряда регулюють паразити, хижаки й хвороби. На шкіднику паразитує понад 100 ентомофагів. Яйця заражають Trichogramma cacoeciae March., Telenomus laeviusculus Ratz., Ooencyrtus tardus Ratz., Anastatus japonicus Ashm. Яйцеїдам належить основна роль у придушенні масового розмноження шкідника. Слід особливо відзначити вузькоспеціалізованого яйцеїда Telenomus’a laeviusculus’a, який розвивається синхронно з кільчастим шовкопрядом. Гусениць і лялечок заражають їздці іхневмоніди – Apechtis rufata Gmel., A. capulifera Kriechb., A. guadridentata Thoms., Iseropus stercorator F., Gregopimpla malacosomae Seyrid., Pimpla insti­gator L.; браконіди – Apanteles gastropachae Bouche., A. neustriae Тobias., A. spurius Wesm., Meteorus istericus Nees., M.versicolor Wesm., Rogas rossicus Kok., Bracon nygmiae Tel.; мухитахіни – Carcelia bombylans R.D., C. excisa Fll., Exorista larvarum L., Zenilla libathrix Panz. та ін. Із хижаків кільчастого шовкопряда знищують туруни, сонечка, хижі клопи, золотоочки, павуки. У вологі роки гусениці гинуть від вірусних і бактеріальних хвороб.
Література
- Kanarskyi Yu., Geryak Yu. Macrolepidoptera (Insecta, Lepidoptera) of the Pozhyzhevska site in Chornogora Mts // Scientific principles of biodiversity conservation. – 2014. – Vol.5(12), №1. – P.145-162.
View source - Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Lasiocampidae
