Синонім
- Sitona attritus Gyllenhal, 1834
- Sitona burlini Solari, 1948
- Sitona pisi Stephens, 1831
- Sitona promptus Gyllenhal, 1834
- Sitones inops Desbrochers, 1899
Народна назва
Сітона гумераліс
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Вид-шкідник сільського господарства
Примітки
Детально
Жуки зимують під рослинними рештками, а також у верхньому шарі грунту на люцернищах. Навесні, в першій половині травня, самки приступають до відкладання яєць, розміщуючи їх групами від 3 до 30 штук в камери, вигризені у верхівковій частині старих стебел люцерни. Плодючість самки досягає 2500 яєць. Через 10-12 днів з яєць виходять личинки, які протягом 15-28 днів живляться листковими бруньками, нерозкритими зав'язями і листками люцерни. Закінчивши живлення, вони прядуть між верхівковими листками люцерни решітчастий кокон довжиною 6-7 мм, в якому перетворюються на лялечок. Через 6-11 днів (у червні) з лялечок виходять жуки, які яєць не відкладають і восени йдуть на зимівлю. В Україні розвивається одне покоління.
Література
- Назаренко В.Ю. Довгоносикоподібні жуки (Coleoptera, Curculionoidea) Рівненського природного заповідника та прилеглих територій // Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Рівненського природного заповідника (м. Сарни, 11-13 червня 2009 року). - Рівне: ВАТ “Рівненська друкарня”, 2009. - С.497-505.