НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Prunus tomentosa
Thunb. - Вишня повстиста
Синонім
- Amygdalus tomentosa (Thunb.) K. Koch
- Armeniaca trichocarpa (Bunge) M. Roem.
- Cerasus tomentosa (Thunb.) Loisel.
- Prunus cinerascens Franch.
- Prunus trichocarpa Bunge
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Декоративний вид; Їстівний
Декоративний вид; Їстівний
Примітки
Детально
Батьківщиною вишні повстистої є Китай, Корея и Монголія, де вона росте в дикому вигляді. Але, як культура вона широко розповсюдилась із середини XX століття в садах помірного поясу Європи і Північної Америки. В садах повстиста вишня часто вирощується як декоративна культура, хоча її плоди їстівні і за смаковими якостями не поступаються іншим вишням, а з одного куща збирають до 12 кг ягід (рідко — до 15 кг). Вишня повстиста невимоглива до ґрунтів, але надає перевагу сонячним місцям. В тіні і при дощовій погоді в період дозрівання ягоди підгнивають на гілці. Достиглі ягоди майже не осипаються, а висушені інколи залишаються на гілках до весни. Набагато морозостійкіша за інші види вишень, але під час цвітіння також погано переносить похолодання. На відміну від решти видів вишень, досить стійка проти кокомікозу, проте чутлива до моніліального опіку. Вишня повстиста самостерильна, хоча на одному кущі є і жіночі, і чоловічі Квітки. Тому потрібно висаджувати 3-5 кущів. Дає також багато кореневої порослі, яку можна розсаджувати. Вишня повстиста починає плодоносити на третій рік після садіння. Її плоди дрібніші порівняно з вишнею звичайною, але містять багато вітаміну С (30-35 мг%) і Р-вітамінних сполук. Цукристість плодів становить 7-12% (в основному глюкоза та фруктоза), кислотність — близько 1% від маси плоду. Їх споживають свіжими (достигають раніше за плоди вишні звичайної), а також у вигляді варення, соків, компотів, джему. Споживання свіжих плодів і в переробленому вигляді підвищує апетит, регулює роботу кишківника. Вишня повстиста є доброю карликовою підщепою для сливи і аличі. Її також використовують як декоративну рослину.
Батьківщиною вишні повстистої є Китай, Корея и Монголія, де вона росте в дикому вигляді. Але, як культура вона широко розповсюдилась із середини XX століття в садах помірного поясу Європи і Північної Америки. В садах повстиста вишня часто вирощується як декоративна культура, хоча її плоди їстівні і за смаковими якостями не поступаються іншим вишням, а з одного куща збирають до 12 кг ягід (рідко — до 15 кг). Вишня повстиста невимоглива до ґрунтів, але надає перевагу сонячним місцям. В тіні і при дощовій погоді в період дозрівання ягоди підгнивають на гілці. Достиглі ягоди майже не осипаються, а висушені інколи залишаються на гілках до весни. Набагато морозостійкіша за інші види вишень, але під час цвітіння також погано переносить похолодання. На відміну від решти видів вишень, досить стійка проти кокомікозу, проте чутлива до моніліального опіку. Вишня повстиста самостерильна, хоча на одному кущі є і жіночі, і чоловічі Квітки. Тому потрібно висаджувати 3-5 кущів. Дає також багато кореневої порослі, яку можна розсаджувати. Вишня повстиста починає плодоносити на третій рік після садіння. Її плоди дрібніші порівняно з вишнею звичайною, але містять багато вітаміну С (30-35 мг%) і Р-вітамінних сполук. Цукристість плодів становить 7-12% (в основному глюкоза та фруктоза), кислотність — близько 1% від маси плоду. Їх споживають свіжими (достигають раніше за плоди вишні звичайної), а також у вигляді варення, соків, компотів, джему. Споживання свіжих плодів і в переробленому вигляді підвищує апетит, регулює роботу кишківника. Вишня повстиста є доброю карликовою підщепою для сливи і аличі. Її також використовують як декоративну рослину.
Література
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Rosales
Rosaceae
