НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Astacus pachypus
Rathke, 1837 - Рак товстопалий
Синонім
- Pontastacus pachypus (Rathke, 1837)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: DD; RDBUkr: Зникаючі
IUCN: DD; RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Традиційно вважається, що цей вид в основному мешкає на мілководдях Південного і Середнього Каспію (Бірштейн, Виноградов, 1934). Значно меншою мірою він представлений у солонуватих водах Азовського моря та північно-західної частини Чорного моря. Існує думка, що його поточний природний ареал може навіть включати континентальні та східні регіони України (Holdich, 2002). Однак різкі зміни середовища Азовського і Чорного морів, викликані перекриттям найбільших річок (Дніпра, Дону, Кубані та ін.), призвели до підвищення солоності раніше прісноводних ділянок, спричинивши різке скорочення чисельності раків ( Межжерін, 2008). Цей вид можна знайти як у прісних, так і в солонуватих водах, включаючи річки, естуарії та лагуни. Його можна знайти на різних типах субстратів (Souty-Grosset et al. 2006). У солонуватих водах солоність коливається від 13‰ (у південній частині ареалу) до 12‰ (у північній частині ареалу). Цей вид не витримує різкого підвищення температури води (Черкашина, 1974). Товстопалий рак віддає перевагу кам'янистому дну з водними рослинами, уникає дуже теплої води (більше 22-26oC) і місць, де бувають різкі перепади температури. Цей вид дуже чутливий до концентрації кисню. За даними Румянцева (1974), загибель раків спостерігалася при середній концентрації кисню 2,23 мг/л і температурі води 11°С (Ушивцев, Камакін 2000). Цей вид є гетеротрофним живильником.
Традиційно вважається, що цей вид в основному мешкає на мілководдях Південного і Середнього Каспію (Бірштейн, Виноградов, 1934). Значно меншою мірою він представлений у солонуватих водах Азовського моря та північно-західної частини Чорного моря. Існує думка, що його поточний природний ареал може навіть включати континентальні та східні регіони України (Holdich, 2002). Однак різкі зміни середовища Азовського і Чорного морів, викликані перекриттям найбільших річок (Дніпра, Дону, Кубані та ін.), призвели до підвищення солоності раніше прісноводних ділянок, спричинивши різке скорочення чисельності раків ( Межжерін, 2008). Цей вид можна знайти як у прісних, так і в солонуватих водах, включаючи річки, естуарії та лагуни. Його можна знайти на різних типах субстратів (Souty-Grosset et al. 2006). У солонуватих водах солоність коливається від 13‰ (у південній частині ареалу) до 12‰ (у північній частині ареалу). Цей вид не витримує різкого підвищення температури води (Черкашина, 1974). Товстопалий рак віддає перевагу кам'янистому дну з водними рослинами, уникає дуже теплої води (більше 22-26oC) і місць, де бувають різкі перепади температури. Цей вид дуже чутливий до концентрації кисню. За даними Румянцева (1974), загибель раків спостерігалася при середній концентрації кисню 2,23 мг/л і температурі води 11°С (Ушивцев, Камакін 2000). Цей вид є гетеротрофним живильником.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Crustacea
Malacostraca
Decapoda
Astacidae
