НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Pocota personata
(Harris, 1780) - Покота химерна
Синонім
- Milesia apicata Meigen, 1822
- Musca apiformis Schrank, 1781
- Musca personatus Harris, 1780
- Pocota apiformis (Schrank, 1781)
- Syrphus collaris Gravenhorst, 1807
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі
RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Європейсько-кавказький вид, один з двох палеарктичних видів роду. В Україні відомий тільки з Закарпатської, Київської та Чернігівської областей (Шпарик, Прохоров, 2019). Можливо, найкращий імітатор джмеля в європейській фауні повисюх. Його невеликий розмір голови по відношенню до тулуба та яскраво-лимонні смуги роблять його легким для ідентифікації. Покота асоціюється з дуже старими деревами в лісах і напівприродних парках, можливо, особливо з буком, але також зареєстровано навколо старого платана та ясена. Дорослі особини також люблять цвітіння глоду, і час від часу можна помітити, як самці ширяють у дуже напруженій манері. Імаго акктивні з квітня по червень з піком наприкінці травня та на початку червня. Дуже рідкісний та локальний вид як в Україні, так і по всій Європі, який має надзвичайно фрагментований ареал; ізольовані популяції цього виду можуть зникнути внаслідок деградації лісів під дією антропогенних чинників (Bartsch et al., 2009 b; Van Veen, 2010; Ball & Morris, 2014; Prokhorov et al., 2018 a). Один з найбільш яскраво забарвлених та великих представників родини, який легко діагностується в природі за зовнішніми ознаками. Є загальновизнаним біоіндикаторним видом старовікових широколистяних лісів (Speight, 1989, 2018), площа яких скорочується.
Європейсько-кавказький вид, один з двох палеарктичних видів роду. В Україні відомий тільки з Закарпатської, Київської та Чернігівської областей (Шпарик, Прохоров, 2019). Можливо, найкращий імітатор джмеля в європейській фауні повисюх. Його невеликий розмір голови по відношенню до тулуба та яскраво-лимонні смуги роблять його легким для ідентифікації. Покота асоціюється з дуже старими деревами в лісах і напівприродних парках, можливо, особливо з буком, але також зареєстровано навколо старого платана та ясена. Дорослі особини також люблять цвітіння глоду, і час від часу можна помітити, як самці ширяють у дуже напруженій манері. Імаго акктивні з квітня по червень з піком наприкінці травня та на початку червня. Дуже рідкісний та локальний вид як в Україні, так і по всій Європі, який має надзвичайно фрагментований ареал; ізольовані популяції цього виду можуть зникнути внаслідок деградації лісів під дією антропогенних чинників (Bartsch et al., 2009 b; Van Veen, 2010; Ball & Morris, 2014; Prokhorov et al., 2018 a). Один з найбільш яскраво забарвлених та великих представників родини, який легко діагностується в природі за зовнішніми ознаками. Є загальновизнаним біоіндикаторним видом старовікових широколистяних лісів (Speight, 1989, 2018), площа яких скорочується.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Diptera
Syrphidae
