НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Satureja montana
L. - Чабер гірський
Синонім
- Clinopodium montanum (L.) Kuntze
- Micromeria montana (L.) Rchb.
- Satureja confinis Boiss.
- Saturiastrum montanum (L.) Fourr.
- Thymus montanus (L.) Dum. Cours.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина
Лікарська рослина
Примітки
Детально
Балканський півострів, Італія, Іспанія, південь Франції, Малої Азії (Ліван, Сирія, Туреччина). Культивується в теплому кліматі Євразії. Стебла пухнасті, прямі, чотиригранні або майже округлі, заввишки 20-40 (до 80) см, зі світлою корою, китицеподібно гіллясті у верхній частині, голі або шорстко опушені. Листя обернено-ланцетні або лінійно-ланцетні, довжиною до 3 см, цілокраї, загострені, шкірясті, голі, шорсткі, покриті крапковими залозами. Квітки у пазушних 3-7-квіткових несправжніх мутовках, на коротких квітконіжках, зібрані у верхній частині стебла, майже однобокі суцвіття. Чашечка трубчасто-ворончата; віночок довжиною до 11 мм, білуватий, з рожевою верхньою губою і пурпуровими плямами в зіві і при основі нижньої губи. Плід — округло-яйцеподібної форми, світло-бурий, горішок довжиною 1-1,3 мм. Надземну частину чабера збирають перед цвітінням, під час цвітіння або після нього (від травня до вересня). Сушать у затінку чи в сушарці при температурі до 35°C. Висушена трава чаберу має зелений відтінок, приємний запах і гостра на смак. Зберігають у темному, провітрюваному і сухому місці. Трава чаберу діє болезаспокійливо, газогінно і адстригентно при гострих і хронічних гастритах, колітах з діареєю, ентеритах, порушеннях травлення з блюванням. Вона ж стимулює шлункову і кишкову діяльність. Окрім того, виявляє й діуретичну, потогінну, глистогінну й бактерицидну дію та її прописують в деяких випадках при серцевих хворобах, гіпертонії, хворобах нирок, печінкових і жовчних хворобах, літній діареї і проти глистів. Народна медицина радить траву чаберу і при запамороченні, головному болю, серцебитті, нервових припадках, грипі, кашлі, для збудження апетиту, у великих дозах як абортивний засіб тощо.
Балканський півострів, Італія, Іспанія, південь Франції, Малої Азії (Ліван, Сирія, Туреччина). Культивується в теплому кліматі Євразії. Стебла пухнасті, прямі, чотиригранні або майже округлі, заввишки 20-40 (до 80) см, зі світлою корою, китицеподібно гіллясті у верхній частині, голі або шорстко опушені. Листя обернено-ланцетні або лінійно-ланцетні, довжиною до 3 см, цілокраї, загострені, шкірясті, голі, шорсткі, покриті крапковими залозами. Квітки у пазушних 3-7-квіткових несправжніх мутовках, на коротких квітконіжках, зібрані у верхній частині стебла, майже однобокі суцвіття. Чашечка трубчасто-ворончата; віночок довжиною до 11 мм, білуватий, з рожевою верхньою губою і пурпуровими плямами в зіві і при основі нижньої губи. Плід — округло-яйцеподібної форми, світло-бурий, горішок довжиною 1-1,3 мм. Надземну частину чабера збирають перед цвітінням, під час цвітіння або після нього (від травня до вересня). Сушать у затінку чи в сушарці при температурі до 35°C. Висушена трава чаберу має зелений відтінок, приємний запах і гостра на смак. Зберігають у темному, провітрюваному і сухому місці. Трава чаберу діє болезаспокійливо, газогінно і адстригентно при гострих і хронічних гастритах, колітах з діареєю, ентеритах, порушеннях травлення з блюванням. Вона ж стимулює шлункову і кишкову діяльність. Окрім того, виявляє й діуретичну, потогінну, глистогінну й бактерицидну дію та її прописують в деяких випадках при серцевих хворобах, гіпертонії, хворобах нирок, печінкових і жовчних хворобах, літній діареї і проти глистів. Народна медицина радить траву чаберу і при запамороченні, головному болю, серцебитті, нервових припадках, грипі, кашлі, для збудження апетиту, у великих дозах як абортивний засіб тощо.
Література
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Lamiales
Lamiaceae
