НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Citrus reticulata
Blanco - Мандарин
Синонім
- Citrus daoxianensis S.W. He & G.F. Liu
- Citrus mangshanensis S.W. He & G.F. Liu
- Citrus nobilis Andrews
- Citrus otachihana Yu. Tanaka
- Citrus vangasy Bojer
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Технічні культури
Лікарська рослина; Декоративний вид; Технічні культури
Примітки
Детально
Поширена цитрусова культура, яку також використовують як лікарську, ефіроолійну та декоративну. Набула значної популярності завдяки своїм плодам, які також називають мандаринами. Втім слід зазначити, що назва цих фруктів поширюється і на плоди близьких видів і міжвидових гібридів. Первинний ареал мандарина — південь Китаю, звідки він розповсюдився на прилеглі райони Південно-Східної Азії. Наразі відомі лише культурні рослини цього виду, первісні дикорослі популяції втрачені. Мандарин було завезено до Європи ще на початку ХІХ століття. Промислові плантації мандаринів зосереджені окрім Китаю в Японії, Південній Кореї, Індії, Іспанії, Алжирі, Бразилії, Туреччині, Грузії, південних регіонах Франції. Найкращі сорти мандаринів виведені в Іспанії. Мандарини досить теплолюбні рослини, тому розповсюджені лише у тропічному і субтропічному поясі. Водночас для нормального цвітіння і плодоношення ці дерева потребують дещо прохолодної зимівлі (4-10°C). Вони полюбляють яскраве розсіяне світло, погано почуваються як у повному затінку, так і на відкритих посушливих місцях. Квітнуть у травні, плодоносять у жовтні-січні. У цих дерев дуже поширене самозапилення, можливе навіть зав'язування плодів без запилення. Комахи охоче відвідують квіти мандаринів, але їх роль полягає лише у перенесенні пилка з тичинок на маточку тієї ж квітки. В умовах культури мандарини найчастіше розмножують вегетативним способом (відводками, живцюванням, щепленням) і лише в кімнатному садівництві — деколи насінням. Рослини, вирощені з живців, можуть квітнути відразу ж після укорінення, в цьому випадку квіти бажано видалити для зміцнення саджанця. Мандарини, пророщені з насіння, зацвітають не раніше 10 років. Мандаринові дерева пошкоджують червоні цитрусові кліщі, борошнисті червеці та псевдощитівки, особливо при недостатній вологості. При надлишку вологи листя вражає плямистість.
Поширена цитрусова культура, яку також використовують як лікарську, ефіроолійну та декоративну. Набула значної популярності завдяки своїм плодам, які також називають мандаринами. Втім слід зазначити, що назва цих фруктів поширюється і на плоди близьких видів і міжвидових гібридів. Первинний ареал мандарина — південь Китаю, звідки він розповсюдився на прилеглі райони Південно-Східної Азії. Наразі відомі лише культурні рослини цього виду, первісні дикорослі популяції втрачені. Мандарин було завезено до Європи ще на початку ХІХ століття. Промислові плантації мандаринів зосереджені окрім Китаю в Японії, Південній Кореї, Індії, Іспанії, Алжирі, Бразилії, Туреччині, Грузії, південних регіонах Франції. Найкращі сорти мандаринів виведені в Іспанії. Мандарини досить теплолюбні рослини, тому розповсюджені лише у тропічному і субтропічному поясі. Водночас для нормального цвітіння і плодоношення ці дерева потребують дещо прохолодної зимівлі (4-10°C). Вони полюбляють яскраве розсіяне світло, погано почуваються як у повному затінку, так і на відкритих посушливих місцях. Квітнуть у травні, плодоносять у жовтні-січні. У цих дерев дуже поширене самозапилення, можливе навіть зав'язування плодів без запилення. Комахи охоче відвідують квіти мандаринів, але їх роль полягає лише у перенесенні пилка з тичинок на маточку тієї ж квітки. В умовах культури мандарини найчастіше розмножують вегетативним способом (відводками, живцюванням, щепленням) і лише в кімнатному садівництві — деколи насінням. Рослини, вирощені з живців, можуть квітнути відразу ж після укорінення, в цьому випадку квіти бажано видалити для зміцнення саджанця. Мандарини, пророщені з насіння, зацвітають не раніше 10 років. Мандаринові дерева пошкоджують червоні цитрусові кліщі, борошнисті червеці та псевдощитівки, особливо при недостатній вологості. При надлишку вологи листя вражає плямистість.
Література
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Sapindales
Rutaceae
