Синонім
- Nigella cretica Mill.
- Nigella indica Roxb. ex Fleming
- Nigella sativa var. cretica (Mill.) DC.
- Nigella truncata Viv.
Народна назва
Чорнушка сійна, кмин чорний
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Декоративний вид; Медодайні рослини; Технічні культури; Їстівний
Примітки
Детально
Походить з Південно-Західної Азії та Середземномор'я. У дикому вигляді росте у Середземномор'ї, на Балканському півострові, на Кавказі, у Малій Азії.
В Україні росте повсюдно, вирощують на городах і в садах як декоративну та пряну рослину.
Стебло прямовисне, розгалужене, ребристе, заввишки 20–30 см. Листя завдовжки 2–4 см, двічі-тричі перисторозсічене на вузьколінійні часточки. Плід — довгаста коробочка, містить велику кількість насіння, яке і використовують як спецію. Насіння тригранне, чорне, матове, зморшкувато-горбкувате. Воно схоже на насіння цибулі, але на смак не має з ним нічого спільного.
Цвіте у червні-липні. Плоди дозрівають у серпні.
Насіння містить тригліцериди (до 44%), глікозид мелантин, ефірну олію (0,8-1,5%). У листках чорнушки посівної міститься до 0,43 % аскорбінової кислоти.
Ефірна олія являє собою рідину жовтого кольору з гострим пряним запахом. Хімічний склад вивчений недостатньо, ймовірно присутня в ній сполука терпенового ряду — мелантол.
Насіння має інсектицидні властивості, його застосовують для захисту одягу від пошкодження міллю.
Декоративна та олійна рослина, хороший медонос.
Ефірна олія придатна в їжу, також вона використовується у миловарінні та парфумерії.
Насіння калінджі має гострий гіркий смак та запах, використовується в основному при виробництві кондитерських виробів та напоїв. Також часто його застосовують як чорний перець, однак перевага чорного кмину в тому, що він не подразнює слизову оболонку шлунку.
Насіння використовують як пряність при засолюванні огірків, кавунів, квашенні капусти, а також як приправу в кулінарії.
Як спеції традиційно використовується у єгипетській кухні, а також у арабських країнах та в Індії
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source