НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Liza haematocheila
(Temminck & Schlegel, 1845) - Піленгас
Синонім
- Mugil haematocheilus Temminck & Schlegel, 1845
- Chelon haematocheilus (Temminck & Schlegel, 1845)
- Mugil soiuy Basilewsky, 1855
- Liza menada Tanaka, 1916
- Liza borealis Popov, 1930
Народна назва
Кефаль червоногуба
Кефаль червоногуба
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Об'єкт рибальства
Об'єкт рибальства
Примітки
Детально
Трапляється у Японському морі від лиману Амура до Південної Кореї, також біля берегів Японії та Китаю. У другій половині ХХ сторіччя успішно акліматизований у Азовському морі, пізніше — у Чорному морі. Піленгас на всіх етапах постембріонального розвитку може жити у воді з великим діапазоном засоленості (0-33‰) та температур. Розміри до 60 см, вага до 3 кг. Тримається зграями. Живиться переважно детритом, іноді дрібними безхребетними. Азовський піленгас відрізняється більшими розмірами (іноді до 80 см довжини та 12 кг ваги) та інтенсивнішим ростом, ніж далекосхідний. Дорослі особини в басейні Чорного та Азовського морів активні протягом всього року, живлення припиняється лише якщо температура води знижується до 5-8°С. Навесні частина піленгасів з Азовського моря мігрує у Чорне. На Далекому Сході з наближенням зими заходить у річки до 100 км вгору проти течії та залягає в ями на глибині 6-10 м. Статевої зрілості досягає у віці 4-5 років. Нерест у прибережній зоні у травні — червні, при температурі води 18-24°С. Ікра пелагічна (плаває на поверхні), дрібна (близько 1 мм у діаметрі). У заплідненні одної самиці беруть участь кілька самців. Мальки живуть у гирлах річок, на зиму заходять у річки. Цінна промислова риба. М'ясо має гарні смакові властивості, досить жирне (9-10% жиру). Промисел переважно взимку та навесні, коли риба утворює великі скупчення. Також є об'єктом лову рибалок-аматорів. Споживають переважно у смаженому або тушкованому вигляді.
Трапляється у Японському морі від лиману Амура до Південної Кореї, також біля берегів Японії та Китаю. У другій половині ХХ сторіччя успішно акліматизований у Азовському морі, пізніше — у Чорному морі. Піленгас на всіх етапах постембріонального розвитку може жити у воді з великим діапазоном засоленості (0-33‰) та температур. Розміри до 60 см, вага до 3 кг. Тримається зграями. Живиться переважно детритом, іноді дрібними безхребетними. Азовський піленгас відрізняється більшими розмірами (іноді до 80 см довжини та 12 кг ваги) та інтенсивнішим ростом, ніж далекосхідний. Дорослі особини в басейні Чорного та Азовського морів активні протягом всього року, живлення припиняється лише якщо температура води знижується до 5-8°С. Навесні частина піленгасів з Азовського моря мігрує у Чорне. На Далекому Сході з наближенням зими заходить у річки до 100 км вгору проти течії та залягає в ями на глибині 6-10 м. Статевої зрілості досягає у віці 4-5 років. Нерест у прибережній зоні у травні — червні, при температурі води 18-24°С. Ікра пелагічна (плаває на поверхні), дрібна (близько 1 мм у діаметрі). У заплідненні одної самиці беруть участь кілька самців. Мальки живуть у гирлах річок, на зиму заходять у річки. Цінна промислова риба. М'ясо має гарні смакові властивості, досить жирне (9-10% жиру). Промисел переважно взимку та навесні, коли риба утворює великі скупчення. Також є об'єктом лову рибалок-аматорів. Споживають переважно у смаженому або тушкованому вигляді.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Actinopterygii
Perciformes
Mugilidae
