НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Portulaca oleracea
L. - Портулак городній
Синонім
- Portulaca aurea DC.
- Portulaca consanguinea Schltdl.
- Portulaca hortensis Rupr.
- Portulaca intermedia Link
- Portulaca laevis Buch.-Ham.
- Portulaca latifolia Hornem.
- Portulaca marginata Kunth
- Portulaca repens Noronha
- Portulaca retusa Engelm.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Їстівний; Кормові культури; Бур'ян
Лікарська рослина; Декоративний вид; Їстівний; Кормові культури; Бур'ян
Примітки
Детально
Портулак городній — археофіт ірансько-туранського походження. У природних умовах поширений практично всюди і росте як бур'ян в посівах зернових і колосових культур, на городах, у селах, на необроблюваних землях. У культурі портулак вирощують аматори. Молоде листя і стебла використовують у їжу — сирими та вареними або смаженим. Вони мають злегка кислий і солоний смак і з них готують гострі салати, супи, пюре, приправи до м'ясних страв. Через слизові якості листя портулак підходить для супу. Портулак — обов'язковий інгредієнт ліванського салату фаттуш. А в Туреччині традиційний салат з йогуртом. На зиму солять і маринують, використовуючи як замінник каперсів. Особливою популярністю зелень портулаку користується з давніх-давен у населення Закавказзя, Середньої Азії, в країнах Середземномор'я. Портулак використовується як засіб від цинги. Незважаючи на малий розмір насіння, воно було основним продуктом харчування для австралійських аборигенів. В Австралії смакують підсмаженим насінням портулаку як у нас соняшниковим. Використовують траву і насіння, в першу чергу проти гельмінтів та як антитоксичний засіб при укусах комах і змій. Листки містять вітаміни, алкалоїди (0,03%), глікозиди, органічні кислоти, цукри, жири, слизі, білки, мінеральні речовини. Насіння містить жирну олію, до складу якої входять лінолева, пальмітинова і стеаринова кислоти. Галенові препарати портулаку городнього використовують для підвищення артеріального тиску, посилення роботи серця. У народі свіжий сік застосовують при хворобах очей (кон'юнктивіт, кератит). Внутрішньо — настій трави портулаку вживають як допоміжний засіб при набряках, хворобах печінки і нирок, як сечогінний засіб, при шигельозі, при розладі нервової системи (особливо для лікування імпотенції у чоловіків). Препаратам портулаку властива також антитоксична дія (використовують при отруєннях). Зовнішньо — свіжий сік або настій трави портулаку ефективний для загоювання незагоєних ран і пролежнів. Настоянка насіння портулаку на 70% розчині спирту служить для очищення організму і при псоріазі. Культурні декоративні сорти портулаку городнього розводять у квітниках, ним прикрашають клумби та газони. У кормовиробництві використовують як корм для свиней.
Портулак городній — археофіт ірансько-туранського походження. У природних умовах поширений практично всюди і росте як бур'ян в посівах зернових і колосових культур, на городах, у селах, на необроблюваних землях. У культурі портулак вирощують аматори. Молоде листя і стебла використовують у їжу — сирими та вареними або смаженим. Вони мають злегка кислий і солоний смак і з них готують гострі салати, супи, пюре, приправи до м'ясних страв. Через слизові якості листя портулак підходить для супу. Портулак — обов'язковий інгредієнт ліванського салату фаттуш. А в Туреччині традиційний салат з йогуртом. На зиму солять і маринують, використовуючи як замінник каперсів. Особливою популярністю зелень портулаку користується з давніх-давен у населення Закавказзя, Середньої Азії, в країнах Середземномор'я. Портулак використовується як засіб від цинги. Незважаючи на малий розмір насіння, воно було основним продуктом харчування для австралійських аборигенів. В Австралії смакують підсмаженим насінням портулаку як у нас соняшниковим. Використовують траву і насіння, в першу чергу проти гельмінтів та як антитоксичний засіб при укусах комах і змій. Листки містять вітаміни, алкалоїди (0,03%), глікозиди, органічні кислоти, цукри, жири, слизі, білки, мінеральні речовини. Насіння містить жирну олію, до складу якої входять лінолева, пальмітинова і стеаринова кислоти. Галенові препарати портулаку городнього використовують для підвищення артеріального тиску, посилення роботи серця. У народі свіжий сік застосовують при хворобах очей (кон'юнктивіт, кератит). Внутрішньо — настій трави портулаку вживають як допоміжний засіб при набряках, хворобах печінки і нирок, як сечогінний засіб, при шигельозі, при розладі нервової системи (особливо для лікування імпотенції у чоловіків). Препаратам портулаку властива також антитоксична дія (використовують при отруєннях). Зовнішньо — свіжий сік або настій трави портулаку ефективний для загоювання незагоєних ран і пролежнів. Настоянка насіння портулаку на 70% розчині спирту служить для очищення організму і при псоріазі. Культурні декоративні сорти портулаку городнього розводять у квітниках, ним прикрашають клумби та газони. У кормовиробництві використовують як корм для свиней.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Caryophyllales
Portulacaceae
