НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Persicaria maculosa
Gray - Гірчак почечуйний
Синонім
- Persicaria dolichopoda (Ohki) Ohki
- Persicaria fallax Greene
- Persicaria fusiformis (Greene) Greene
- Persicaria granulata Greene
- Persicaria incana Gray
- Persicaria interrupta Gray
- Persicaria mitis Delarbre
- Persicaria vulgaris Samp.
Народна назва
Сорочі лапки, гусячі лапки, жаблір, гусяче зілля, баранячі хвостики, блошник, дрезен плямистий, гусятник, почечуйник, стільчики.
Сорочі лапки, гусячі лапки, жаблір, гусяче зілля, баранячі хвостики, блошник, дрезен плямистий, гусятник, почечуйник, стільчики.
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Медодайні рослини
Лікарська рослина; Медодайні рослини
Примітки
Детально
Поширення. Помірна Азія. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Передкавказзя; Китай — Аньхой, Фуцзянь, Ганьсу, Гуансі, Гуйчжоу, Хебей, Хейлунцзян, Хенань, Хубей, Хунань, Цзянсі, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Нінся, Цинхай, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Сичуань, Синьцзян, Чжецзян; Східна Азія: Японія — Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку; Корея; Тайвань; Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Далекий Схід Росії: Курили, Примор'я, Сахалін; Тропічна Азія: Індійський субконтинент: Непал; Малазійська область: Індонезія. Європа. Східна Європа: Росія — європейська частина. Росте по берегах річок, у різних вологих місцях по всій території України. Однорічна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло пряме, червонуватого відтінку, заввишки 30-100 см. Листки ланцетоподібні, чергові, яскраво-зелені, нижні — на черешках, довгастозагострені, з верхнього боку — з червоно-бурою плямою. Квітки дрібні, рожеві, зібрані на верхівці стебла і гілок у густі колосоподібні суцвіття. Плід — чорний блискучий горішок.. Цвіте у червні-серпні. Трава рослини містить флавоноїди, дубильні речовини, антраглікозиди, вітаміни (рутин, аскорбінову кислоту), органічні кислоти, слиз, β-ситостерин, флобафени, ефірну олію, цукри тощо. Рослина виявляє ніжну послаблюючу (за рахунок активізації перистальтики кишківника), кровоспинну (за рахунок підвищення зсідання та в'язкості крові), сечогінну, протизапальну, болетамувальну та судиннозвужувальну дію, тонізує м'язи матки, посилює діяльність серця, виявляє гіпотензивний ефект. При звуженні судин підвищення артеріального тиску не спостерігається. У народній медицині відвар трави використовують для лікування ран, виразок, лишаїв і висипів на шкірі. Ним полощуть горло при ангіні та ларингіті. Свіжу потовчену траву прикладають до потилиці при головному болі. Для лікування ран використовують і свіжий сік рослини.
Поширення. Помірна Азія. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Передкавказзя; Китай — Аньхой, Фуцзянь, Ганьсу, Гуансі, Гуйчжоу, Хебей, Хейлунцзян, Хенань, Хубей, Хунань, Цзянсі, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Нінся, Цинхай, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Сичуань, Синьцзян, Чжецзян; Східна Азія: Японія — Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку; Корея; Тайвань; Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Далекий Схід Росії: Курили, Примор'я, Сахалін; Тропічна Азія: Індійський субконтинент: Непал; Малазійська область: Індонезія. Європа. Східна Європа: Росія — європейська частина. Росте по берегах річок, у різних вологих місцях по всій території України. Однорічна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло пряме, червонуватого відтінку, заввишки 30-100 см. Листки ланцетоподібні, чергові, яскраво-зелені, нижні — на черешках, довгастозагострені, з верхнього боку — з червоно-бурою плямою. Квітки дрібні, рожеві, зібрані на верхівці стебла і гілок у густі колосоподібні суцвіття. Плід — чорний блискучий горішок.. Цвіте у червні-серпні. Трава рослини містить флавоноїди, дубильні речовини, антраглікозиди, вітаміни (рутин, аскорбінову кислоту), органічні кислоти, слиз, β-ситостерин, флобафени, ефірну олію, цукри тощо. Рослина виявляє ніжну послаблюючу (за рахунок активізації перистальтики кишківника), кровоспинну (за рахунок підвищення зсідання та в'язкості крові), сечогінну, протизапальну, болетамувальну та судиннозвужувальну дію, тонізує м'язи матки, посилює діяльність серця, виявляє гіпотензивний ефект. При звуженні судин підвищення артеріального тиску не спостерігається. У народній медицині відвар трави використовують для лікування ран, виразок, лишаїв і висипів на шкірі. Ним полощуть горло при ангіні та ларингіті. Свіжу потовчену траву прикладають до потилиці при головному болі. Для лікування ран використовують і свіжий сік рослини.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Caryophyllales
Polygonaceae
