НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Bryonia alba
L. - Переступень білий
Синонім
- Bryonia alba var. monoica Merrem
- Bryonia dioica M. Bieb.
- Bryonia monoeca E.H.L. Krause
- Bryonia nigra Gilib.
- Bryonia vulgaris Gueldenst.
- Bryonia vulgaris Gueldenst. ex Ledeb.
Народна назва
Переступень чорноягідний, Бріонія біла, Нечіпай-зілля
Переступень чорноягідний, Бріонія біла, Нечіпай-зілля
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Отруйний вид
Лікарська рослина; Декоративний вид; Отруйний вид
Примітки
Детально
Поширена в Європі. Росте як бур'ян у лісах і гаях, біля жител. Раніше розводилась як декоративна рослина. Тому її можна зустріти в старих парках. Стебло повзуче з вусиками 1,5-4 метра завдовжки. Стебла чіпляються до підтримок довгими вусиками. Листки чергові, черешкові, серцеподібні, пятилопатеві, крупнозубчасті. Корінь м'ясистий, великий, всередині білий, зовні жовтуватий, часто двороздільний або трироздільний, соковитий. Квітки на довгих квітоніжках, дрібні, жовтуваті, однодомні. Цвіте рослина в червні — липні. Плоди — чорні кулясті ягоди з яйцеподібними сплющеними насінинами, соковиті спочатку зелені коли дозрівають чорні. Вся рослина шорстка від коротких волосків. У коренях виявлено летку олію, 23 жирні кислоти: олеїнова кислота, пальмітинова кислота, бріонілова кислота. Також виявлена смола, кумарини, сапоніни, алкалоїд бріоніцин, глікозиди бріонідин, бріонол, бріонін, бріозид, бреїн, кукурбітациди B, D, E, L, пектинові сполуки. Рослина отруйна. В офіційній медицині не використовується. У народній використовується при подагрі, радикуліті, ревматизмі, невралгії, при набряклих суглобах. У Греції та Італії відварене в солоній воді коріння вживають як звичайний овоч. Напровесні їх викопують, миють і вимочують протягом кількох годин у холодній воді, міняючи її щогодини. Потім очищають від кори, ріжуть на шматки й нанизують на нитки, висушують про запас. Свіжі корені можна зберігати в льоху як моркву чи редьку.
Поширена в Європі. Росте як бур'ян у лісах і гаях, біля жител. Раніше розводилась як декоративна рослина. Тому її можна зустріти в старих парках. Стебло повзуче з вусиками 1,5-4 метра завдовжки. Стебла чіпляються до підтримок довгими вусиками. Листки чергові, черешкові, серцеподібні, пятилопатеві, крупнозубчасті. Корінь м'ясистий, великий, всередині білий, зовні жовтуватий, часто двороздільний або трироздільний, соковитий. Квітки на довгих квітоніжках, дрібні, жовтуваті, однодомні. Цвіте рослина в червні — липні. Плоди — чорні кулясті ягоди з яйцеподібними сплющеними насінинами, соковиті спочатку зелені коли дозрівають чорні. Вся рослина шорстка від коротких волосків. У коренях виявлено летку олію, 23 жирні кислоти: олеїнова кислота, пальмітинова кислота, бріонілова кислота. Також виявлена смола, кумарини, сапоніни, алкалоїд бріоніцин, глікозиди бріонідин, бріонол, бріонін, бріозид, бреїн, кукурбітациди B, D, E, L, пектинові сполуки. Рослина отруйна. В офіційній медицині не використовується. У народній використовується при подагрі, радикуліті, ревматизмі, невралгії, при набряклих суглобах. У Греції та Італії відварене в солоній воді коріння вживають як звичайний овоч. Напровесні їх викопують, миють і вимочують протягом кількох годин у холодній воді, міняючи її щогодини. Потім очищають від кори, ріжуть на шматки й нанизують на нитки, висушують про запас. Свіжі корені можна зберігати в льоху як моркву чи редьку.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Cucurbitales
Cucurbitaceae
