НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Liza ramada
(Risso, 1827) - Кефаль рамада
Синонім
- Mugil ramada Risso, 1827
- Liza ramado (Risso, 1827)
- Mugil britannicus Hancock, 1830
- Mugil capito Cuvier, 1829
- Liza alosoides Fowler, 1903
- Myxus maroccensis Mohr, 1927
Народна назва
Кефаль головач, Кефаль-головач
Кефаль головач, Кефаль-головач
Зображення
Природоохоронний статус
RDBBS: VU; RDBUkr: Рідкісні
RDBBS: VU; RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 25-ти видів роду, один з 4-х видів роду у фауні України. Сх. Атлантика від пн. частини Норвегії до Пд. Африки (Наталь), Середземне, Чорне моря. В Україні відмічалася біля берегів Криму (м. Севастополь), а також у пн.-зх. частині Чорного моря (район гирла Дунаю, 1946–1947 рр.). За останні більш ніж 30 років зареєстрована одна особина в жовтні 2006 р. в Балаклавській бухті Севастополя. Мало вивчений вид. Зграйна пелагічно-придонна морська риба прибережної мілководної зони, зустрічається в лиманах, прибережних озерах, заходить у річки, віддає перевагу місцям із замуленим дном. Дорослі особини живляться здебільшого детритом і мікроводоростями, молодь зоопланктоном, з дорослішанням збільшується доля мікробентосу. Самці набувають статевої зрілості у 2 роки, самки — в 4. У Середземному морі нереститься восени і ранньою зимою. Ікра пелагічна, розвивається здебільшого в поверхневих шарах води, дрібна, має сферичну форму, діаметром 0,66–1,03 мм з однією великою жировою краплиною діаметром 0,2 мм.
Один з 25-ти видів роду, один з 4-х видів роду у фауні України. Сх. Атлантика від пн. частини Норвегії до Пд. Африки (Наталь), Середземне, Чорне моря. В Україні відмічалася біля берегів Криму (м. Севастополь), а також у пн.-зх. частині Чорного моря (район гирла Дунаю, 1946–1947 рр.). За останні більш ніж 30 років зареєстрована одна особина в жовтні 2006 р. в Балаклавській бухті Севастополя. Мало вивчений вид. Зграйна пелагічно-придонна морська риба прибережної мілководної зони, зустрічається в лиманах, прибережних озерах, заходить у річки, віддає перевагу місцям із замуленим дном. Дорослі особини живляться здебільшого детритом і мікроводоростями, молодь зоопланктоном, з дорослішанням збільшується доля мікробентосу. Самці набувають статевої зрілості у 2 роки, самки — в 4. У Середземному морі нереститься восени і ранньою зимою. Ікра пелагічна, розвивається здебільшого в поверхневих шарах води, дрібна, має сферичну форму, діаметром 0,66–1,03 мм з однією великою жировою краплиною діаметром 0,2 мм.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Actinopterygii
Perciformes
Mugilidae
