НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Macrolepiota procera
(Scop.) Singer - Гриб-зонтик великий
Синонім
- Agaricus procerus Scop.
- Agaricus annulatus Lightf.
- Agaricus antiquatus Batsch
- Agaricus colubrinus Bull.
- Agaricus squamosus Vill.
- Amanita procera (Scop.) Fr.
- Lepiota procera (Scop.) Gray
- Mastocephalus procerus (Scop.) Patouill.
Народна назва
Макролепіота велика, Гриб-парасолька великий, Гриб-зонтик строкатий
Макролепіота велика, Гриб-парасолька великий, Гриб-зонтик строкатий
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Розповсюджений у зоні помірного клімату: у Європі — повсюдно, на переважній частині Північної Америки, у значній частині Азії (Туреччина, Іран, Південний Кавказ, Індія, Центральна Азія, Китай, Монголія, Сибір, Далекий Схід, Японія), у Південній Америці (Чилі), в Австралії, в Африці (Алжир, Марокко, Кенія, Заїр), а також на островах — Куба, Соломонові острови, Мадагаскар, Шрі-Ланка. Гриб можна зустріти в лісах, парках і садах, край доріг, на галявинах, іноді групами. Збирають у серпні — жовтні. Шапинка 5-15 (25) см у діаметрі, конусоподібна, згодом конусоподібно- або плоскорозпростерта, з тупим горбом, білувата, сірувата, сірувата-коричнювата, з коричнюватими прилеглими великими лусками, у центрі темніша — коричнева. Пластинки вільні, білі. Спорова маса біла. Спори 13-18(20) Х 8,5-10,5 (13) мкм, гладенькі. Ніжка (7-20)30 Х 1-4 см, біля основи з бульбою, спочатку коричнева, пізніше сірувата, темно-мережчата, з часом коркувата, з порожниною, з широким подвійним нестійким кільцем. М'якуш білий, з часом дуже щільний, у ніжці коркуватий. Їстівний гриб. Використовують вареним, смаженим (лише шапинки молодих плодових тіл), сушеним. Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 10-ти хвилинного відварювання, вареним, маринованим, а також смаженим без попереднього відварювання. Споживаються лише шапки.
Розповсюджений у зоні помірного клімату: у Європі — повсюдно, на переважній частині Північної Америки, у значній частині Азії (Туреччина, Іран, Південний Кавказ, Індія, Центральна Азія, Китай, Монголія, Сибір, Далекий Схід, Японія), у Південній Америці (Чилі), в Австралії, в Африці (Алжир, Марокко, Кенія, Заїр), а також на островах — Куба, Соломонові острови, Мадагаскар, Шрі-Ланка. Гриб можна зустріти в лісах, парках і садах, край доріг, на галявинах, іноді групами. Збирають у серпні — жовтні. Шапинка 5-15 (25) см у діаметрі, конусоподібна, згодом конусоподібно- або плоскорозпростерта, з тупим горбом, білувата, сірувата, сірувата-коричнювата, з коричнюватими прилеглими великими лусками, у центрі темніша — коричнева. Пластинки вільні, білі. Спорова маса біла. Спори 13-18(20) Х 8,5-10,5 (13) мкм, гладенькі. Ніжка (7-20)30 Х 1-4 см, біля основи з бульбою, спочатку коричнева, пізніше сірувата, темно-мережчата, з часом коркувата, з порожниною, з широким подвійним нестійким кільцем. М'якуш білий, з часом дуже щільний, у ніжці коркуватий. Їстівний гриб. Використовують вареним, смаженим (лише шапинки молодих плодових тіл), сушеним. Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 10-ти хвилинного відварювання, вареним, маринованим, а також смаженим без попереднього відварювання. Споживаються лише шапки.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Agaricales
Agaricaceae
