Синонім

• Esox belone Linnaeus, 1761
• Belone acus Risso, 1827
• Belone cornidii Günther, 1866
• Belone euxini Günther, 1866
• Belone linnei Malm, 1877
• Belone longirostris Schinz, 1822
• Belone rostrata Faber, 1829
• Belone undecimradiata Budge, 1848

Народна назва

Зображення

Природоохоронний статус
No status defined

Цінність виду

Примітки

Детально
Один з двох представників роду Сарган (Belone). Об'єкт промислу, також є об'єктом лову рибалок-аматорів. Риба сягає довжини 93 см, зазвичай 45 см, вагою до 1,3 кг. Для саргана властиве стрілоподібне тіло, вкрите дрібною сріблястою лускою. Має видовжені у вигляді дзьобу щелепи з дрібними конічними зубами. Спина темна, зеленого кольору, боки та черево сріблясті. Особливістю риби є зелений колір кісток. Це пояснюється наявністю в них пігменту аналогічного білівердину жовчі, який є продуктом обміну риби. Ареал охоплює східну Атлантику і Середземне море. В Україні поширена у Чорному і Азовському морях. У різних частинах ареалу відзначаються різні підвиди. За даними Коллетт і Паріна у 1970 році було виділено три підвиди: Belone belone belone (Linnaeus, 1761) — північно-східна Атлантика; Belone belone euxini Günther, 1866 — Чорне і Азовське моря; Belone belone acus Risso, 1827 — Середземне море і прилеглі ділянки Атлантики, біля берегів Мадейри, Канарських і Азорських осровів, на південь до Кабо-Верде. У 1990 році ті ж автори вказують ще один підвид: Belone belone gracilis Lowe, 1839 — узбережжя Франції, на південь до Канарських островів, Середземне море включно. Хижак, живиться молоддю риб. Навесні у сарганів починається період відтворення: уздовж узбережжя вони відкладають круглі яйця, які за допомогою тонких липких ниток прикріплюються до водоростей та іншої водної рослинності. Личинки саргана народжуються без дзьоба, він з'являється тільки у дорослих особин. Взимку саргани переміщуються у відкрите море. Колір кісток у даній риби має відтінок від світло до темно зеленого, як вважається, через підвищений вміст фосфору.

Література

• Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
• Соколов Н.Ю. Каталог колекції круглоротих і риб Державного природознавчого музею НАН України // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2004. – Т.19. – С. 15-28.
  View source

Веб ресурс

• https://www.gbif.org/species/2369178
• http://www.iucnredlist.org/details/198573/0
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Сарган_звичайний

Експерти