Синонім
- Leuciscus idellus Valenciennes, 1844
- Ctenopharyngodon laticeps Steindachner, 1866
- Leuciscus tschiliensis Basilewsky, 1855
- Pristiodon siemionovii Dybowski, 1877
- Sarcocheilichthys teretiusculus Kner, 1867
Народна назва
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Інвазійний вид; Об'єкт рибальства
Примітки
Детально
Цінна промислова риба родини коропових (Cyprinidae). Належить до монотипового роду Білий амур (Ctenopharyngodon). Прісноводна субтропічна демерсальна риба. Належить до групи потамодромних риб, тобто риб, які мігрують на нерест в межах прісних вод (з річок до озер, або навпаки). Промисловий вид, є поширеним об'єктом аквакультури, розводиться як у країнах Старого Світу, так і у Північній Америці.
Батьківщина білого амура — Східна Азія, де він поширений в середній та нижній течії Амуру, в його притоках — Уссурі та Сунгарі, в озері Ханка та в річках Китаю. У водоймах СРСР акліматизація білого амура почалася з першої половини 60-х років, де він був акліматизований з метою очищення водойм від водної рослинності, що є основною їжею цієї риби. Використовується як об'єкт ставкового рибництва. Трапляється в магістральних зрошувальних каналах і водоймах-охолоджувачах електростанцій. Завезений в Україну у 1953 році, тоді ж була розпочата робота по її акліматизації. Тепер вона поширена практично у всіх водоймах України. В наших умовах білий амур не нереститься, а його мальок завозять з Молдови та Краснодарського краю. Також завезений у 60-70-х роках до Європи, США, Канади, Мексики, північної частини Південної Америки, Африки, Індії та Австралії.
Довжина цієї риби до 120 см, маса до 32 кг. Тіло білого амура подовжене, трохи сплюснуте з боків, голова невисока з прямо розташованим ротом. Луска велика, оточена темним обідком, (окрім розташованих на череві). Початок закругленого спинного плавця міститься дещо попереду підстави черевних плавців. Спина перед спинним плавцем і черево позаду черевних плавців закруглені. Черевні плавці далеко не доходять до анального отвору. Анальний плавець невеликий, злегка закруглений. Спинний плавець короткий, але високий. У спинному плавці три негіллястих і сім гіллястих променів, в анальному — три негіллястих і вісім гіллястих променів. Спинний і хвостовий плавці темні, всі інші — світлі. Хвостовий плавець великий з вирізом середньої величини. У бічній лінії від 40 до 47 лусочок.
Зяброві кришки з радіальними смужками. Зяброві тичинки (12) короткі, рідкісні. Рот зміщений донизу, задній кут його міститься на вертикалі переднього краю ока. Глоткові зуби дворядні, стиснуті з боків, з гострим зазубрений краєм. Спина у білого амура зеленувато-сіра, боки світлі з золотистим відтінком, черево світло-золотисте. Райдужка очей золотиста.
Амури живуть і пасуться групами 15-20 осіб. В кінці квітня — на початку травня риби з'являються на мілководді. Коли температура досягає 12°C амури починають годуватися, а при температурі 25-28°C у них прокидається справжній звіриний апетит: тоді за добу риба з'їдає приблизно 100-120% своєї маси. Годується амур водною та наземною затопленою рослинністю. Молодняк цієї риби поїдає мотиль, рачки, а, дорослішаючи, переходить на рослинний корм. Віддають перевагу м'якій водній рослинності (елодеї, роголиснику). Під час паводків виходить у заплавні луки, де живиться звичайною травою.
Зимує амур, не живлячись, в ямах, утворюючи значні скупчення. У цей час його шкірні залози у великих кількостях виділяють слиз, що обволікає тіло риби. Нитки слизу, які пливуть за течією, добре помітні, рибалки називають їх «макаронами». І, таким чином, дізнаються про місця скупчення риби.
Нерест може бути одноразовий і порційний. Ймовірно, характер нересту залежить від гідрологічного режиму та умов нагулу білого амура у різних водоймах. В Амурі терміни нересту — з першої декади червня до кінця липня. Нерестовищами слугують ділянки річок зі швидкою течією, зазвичай у місці впадіння великих приток, де злиття двох потоків води намивають на дні довгий піщано-кам'янистий поріг.
Плодючість амура становить до 1680 тис. ікринок. Пелагічна ікра вимітається у верхніх шарах води, коли рівень її піднімається в результаті зливових дощів, температура води сягає 26,3°C, а швидкість течії — 1-1,7 м/с. Вода в цей час каламутна, насичена мулом. Нерест не відбувається там, де швидкість течії понад 3 м/с, або під час особливо сильних паводків, а також у період різкого спаду води нижче середнього рівня. Якщо внаслідок несприятливих гідрологічних умов самиці не вимітали ікру чи вимітали її частково, то у них спостерігається резорбція (руйнування) ікринок. Це тривалий процес, і якщо він не закінчиться до осінньо-зимового періоду, то призупиняється через низьку температуру, потім знову відновлюється навесні, і самиці в наступному нересті не беруть участі.
У помірному поясі не розмножується.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source